ЄС повинен зберегти дієздатність після вступу нових країн, вважає глава МЗС ФРН Бербок. Вона запропонувала відступити від принципу одноголосних рішень в ЄС і не розширювати Єврокомісію й Європарламент.
Міністрка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) виступила з пропозиціями щодо проведення основоположних реформ Європейського Союзу (ЄС). Зміни необхідні для того, щоб зберегти змогу організації діяти навіть після планованого приєднання нових країн, заявила вона в четвер, 2 листопада, на конференції глав зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄС і країн-кандидатів на вступ до блоку в Берліні, передає інформагенція AFP. При цьому керівниця МЗС ФРН вказала на “неконтрольований” ризик внутрішньої блокади і зниження дієздатності Євросоюзу після його розширення до 36 членів і більше.
“Як ми можемо забезпечити продовження роботи наших інституцій навіть тоді, коли в ЄС буде з десяток нових членів?”- запитала вона і вказала на необхідність відповісти на це питання в найближчі роки. За її словами, розширення Євросоюзу не означає його автоматичного посилення, тож йому доведеться “не тільки прикрасити свій фасад, але і зміцнити свою конструкцію”. Якщо число країн ЄС зросте майже на третину, то організації необхідна “міцна структура від підвалу до даху”, додала Бербок.
При цьому Бербок представила низку ідей для обговорення всередині ЄС. На її думку, в Євросоюзі має ухвалюватися більше рішень на засадах більшості голосів (замість принципу одностайної підтримки всіх членів), а склад Єврокомісії і Європарламенту не має зростати кількісно після приєднання до ЄС нових країн. Крім того, необхідно швидше карати країни, які порушують європейське законодавство, а держави, які планують вступити до Євросоюзу, слід раніше інтегрувати в процеси ухвалення рішень в рамках організації, вважає чільниця МЗС Німеччини.
“Вирішення цієї проблеми вимагає сміливих рішень”, – впевнена вона. ЄС може стати сильним гравцем тільки в тому разі, “якщо ми зробимо те, перед чим довго відступали – переглянемо принцип роботи нашого союзу”, переконана Бербок. Вона вказала, що для Німеччини такі перетворення зокрема означатимуть тимчасову відсутність власного комісара в ЄС.
За словами німецької урядовиці, вона усвідомлює всю складність і тривалість такого процесу, але ці зусилля необхідні і повинні по змозі привести до результатів протягом наступної легіслатури Європарламенту з 2024 по 2029 роки. Вона висловила сподівання, що конкретний план реформ буде визначений у першій половині 2024 року при бельгійському головуванні в ЄС. Попри труднощі й нагальність реформ, очільниця дипломатичного відомства ФРН переконана, що розширення ЄС є геополітичною необхідністю, передає dpa.
Водночас Бербок вкотре запевнила особливо Україну і Молдову в можливості вступу в ЄС. “Серце Європи б’ється в Києві”, – заявила вона, цитує Reuters. “Ми хочемо бачити Україну членом нашого Європейського Союзу. І я переконана, що Європейська Рада в грудні також дасть цей сигнал”, – зазначила німецька урядовиця, яку цитує dpa.
Водночас міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який також узяв участь у заході, запевнив, що Україна не буде тягарем для Європи. “Як член ЄС, Україна означатиме більше безпеки для Європи, а не менше. Ми не будемо для неї (Європи. – Ред.) тягарем”, – зазначив Кулеба. Утім, міністр закордонних справ України застеріг від розчарувань у процесі вступу, як це сталося на Західних Балканах.
Крім України й Молдови, кандидатами на членство в Євросоюзі є Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Північна Македонія і Туреччина.
В організованій німецьким МЗС конференції беруть участь міністри закордонних справ 17 країн ЄС і держав, які прагнуть вступити в нього в найближчі роки, зокрема, України і Туреччини. Ще 11 країн представлені на рівні державних секретарів у зовнішньополітичних відомствах, повідомило МЗС ФРН. Конференція організована Німеччиною спільно з головуючою в Раді ЄС Іспанією.
Джерело: DW