Український часопис конституційного права твердо стоїть на позиціях дотримання етики публікацій та відповідності міжнародним принципам академічного видавництва.
Ці детальні правила для авторів, редакторів і рецензентів були розроблені на основі принципів публікації Publishing Ethics Resource Kit (PERK) та відповідно до рекомендацій Elsevier, методів найкращої практики Комітету з етики публікацій (COPE) для редакторів журналів.
Український часопис конституційного права з усією серйозністю та відповідальністю ставиться до дотримання цих стандартів на всіх етапах видавничого процесу; водночас редакція визнає за собою всю повноту етичних зобов’язань.
Редакція гарантує, що реклама, передрук чи інші комерційні доходи не чинять жодного впливу на редакційні рішення. Крім того, головні редактори особисто, як і вся редакційна колегія, прагнуть надавати допомогу у налагодженні співпраці з іншими журналами та / або видавництвами, коли це корисно і необхідно.
Усі випадки порушення етики та пов’язані з ними скарги будуть детально вивчені редакцією та отримають відповіді.
ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ АВТОРІВ
- Авторство праці та внесок у публікацію. Авторство роботи має бути обмежене тими особами, які зробили значний внесок у концепцію, її відображення чи інтерпретацію в дослідженні, поданому до публікації. Усі, хто зробив такий внесок у працю, мають бути зазначені як співавтори та мають підтвердити свою відповідальність за весь рукопис або ж за окремий розділ дослідження. Автор рукопису повинен переконатися, що в статті вказані імена всіх співавторів, і ніхто, хто не є співавтором, не включений в список співавторів, а також щоб усі співавтори прочитали та затвердили остаточний варіант наукової роботи й надали дозвіл на його публікацію.
- Стандарти звітності. Автори поданих для публікації досліджень несуть відповідальність за те, щоб покладені в основу досліджень дані були чітко викладені в письмовій формі. Стаття повинна містити достатню інформацію та посилання на першоджерела, що дозволить їх використання та/чи перевірку іншими.особами. Використання у статті завідомо неточних даних або свідоме маніпулювання ними прирівнюються до неетичної поведінки, а відтак є неприйнятними.
- Доступ до даних і їх збереження. Разом зі статтями автори подають вихідні дані про себе, місце праці (навчання) та фотографію, надають дозвіл на їх використання з метою публікації в Часописі та на зберігання редакцією протягом раціонального часу після їх публікації.
- Оригінальність і плагіат. Автори повинні подавати до публікації тільки оригінальні роботи. Якщо автори використовували роботи та/або вислови інших людей, вони повинні бути належним чином оформлені у вигляді цитат. Плагіат у всіх його формах (у тому числі видання чужої статті за власну, копіювання або перефразування значної частини чужого тексту без зазначення авторства, присвоювання результатів досліджень, проведених іншими) розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним. Редакція категорично відмовляє у публікації статей із будь-якими проявами плагіату.
- Множинні, повторні та конкуруючі публікації. Автор не повинен публікувати статтю, що по суті є тим самим дослідженням, яке опубліковане раніше, або друкувати її у більш ніж одному журналі. Подання ж статті до більш ніж одного журналу одночасно розцінюється як неетична поведінка і є неприйнятним. У виняткових випадках допускається публікація в Часописі статей, опублікованих раніше, за умови отримання згоди на таку публікацію від всіх співавторів статті та від редакції видання, у якому стаття була опублікована раніше. Передрук статей, опублікованих у Часописі, в інших виданнях допускається лише за згодою усіх співавторів статті та редакції Часопису. У вторинній публікації обов’язково має бути наведене посилання на первинну статтю.
- Підтвердження джерел. У тексті статті автори повинні подавати посилання на публікації, що здійснили вплив на розвиток ідеї, розроблення концепції представленої роботи, або які використовувались при вивченні предмета дослідження. Інформація, отримана в приватному порядку, шляхом приватної розмови, листування або обговорення з третіми особами, не повинна використовуватись без отримання письмового дозволу від її джерела. Інформація, отримана при наданні / отриманні конфіденційних послуг, таких як судові акти або заявки на гранти, не повинна використовуватись без письмового дозволу виконавця даних послуг.
- Розкриття інформації та конфлікт інтересів. Автори повинні розкривати інформацію про існуючі конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати дослідження або їх інтерпретацію. Джерела фінансової підтримки, у разі їх наявності, мають бути вказані при поданні статті до друку.
- Суттєві помилки в опублікованих роботах. Якщо автор виявляє суттєву помилку або неточність у своїй опублікованій роботі, він зобов’язаний негайно повідомити про це редакцію та надати їм допомогу в усуненні або виправленні помилки. Якщо редактор або видавець дізнається від третьої особи, що опублікована робота містить суттєві помилки, автор зобов’язаний негайно прибрати або виправити їх, за вимогою редактора, або ж надати редакції докази правильності вихідної статті.
ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ
- Рішення щодо публікації. Головні редактори журналу «Український часопис конституційного права» несуть відповідальність за остаточне прийняття рішень про публікацію статей, наданих журналу авторами. Підставою для прийняття таких рішень є результати подвійного “сліпого” рецензування, порядок проведення якого визначено редакцією. Ключовими чинниками, що впливають на прийняття рішення про публікацію статті є: актуальність теми поданої до друку статті та її значення для дослідників і читачів Часопису; відповідність поданої статті політиці редакційної колегії журналу; дотримання законодавчих вимог щодо непорушності авторських прав та етичних правил стосовно недопущення плагіату.
- Принцип чесної гри. Редактори та рецензенти поданих до публікації статей оцінюють рукописи за їх інтелектуальним змістом, незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства або політичних поглядів автора.
- Конфіденційність. Головні редактори і співробітники редакції не мають права розголошувати інформацію щодо наданих до друку робіт нікому, окрім відповідного автора, рецензентів, співробітників редакції і, за необхідності, видавця. Рукописи статей, що подаються на рецензії, є анонімними. Зміст рецензій не розголошується редакцією, у разі необхідності, вони доводяться до відома лише відповідних авторів.
- Розкриття інформації та конфлікт інтересів. Неопубліковані матеріали, використані у поданому рукописі, не повинні використовуватися у власних дослідженнях редакторів без письмової згоди автора. Закрита інформація або ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися для особистих інтересів. У разі наявності конфлікту інтересів у одного чи обох головних редакторів, в результаті конкурентних відносин, співробітництва чи інших відносин і зв’язків з одним з авторів, компаній, або (можливо) установ, пов’язаних з наданими рукописами, вони мають заявити самовідвід (доручити іншому члену редколегії зайнятися розглядом рукопису).
- Участь та співпраця в розслідуванні. При поданні скарги щодо порушення автором рукопису або опублікованій статті етичних норм, головні редактори повинні належним чином її розглянути, витребувати пояснення від автора статті та провести аналіз, у разі потреби із залученням відповідних експертних установ та/чи дослідницьких організацій. У разі підтвердження викладеної у скарзі інформації, редакція публікує відповідні виправлення, спростування та/або вибачення. Кожне повідомлення про факт неетичної поведінки розглядається незалежно від того, скільки часу минуло від дати публікації статті в Часописі.
ЕТИЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ
Часопис забезпечує дотримання етичних стандартів у процесі рецензування рукописів, поданих до публікації. Процес рецензування організований з урахуванням вимог Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE) та має на меті забезпечення високої якості друкованих в Часописі матеріалів, усунення упередженості та несправедливості при відхиленні чи прийнятті статей.
Процес рецензування, відповідно до редакційної політики Часопису та етичних норм, ґрунтуєься на таких засадах:
- Внесок у редакційні рішення. Експертні оцінки рецензентів є підставами для прийняття редакторами рішень про публікацію рукописів. Експертна оцінка є важливим компонентом формальної наукової комунікації. Редакція заохочує співробітництво редактора і автора, спрямоване на вдосконалення його роботи. Вчені, які виконують обов’язки рецензентів, зобов’язані відповідально ставитися до їх виконання.
- Оперативність. Обраний для експертної оцінки рукопису рецензент, який вважає, що його кваліфікації недостатньо для розгляду дослідження, представленого в науковій роботі, або знає, що така оцінка потребуватиме тривалого часу, повинен повідомити про це редактора та відмовитися від рецензування.
- Конфіденційність. Кожен рукопис, отриманий для розгляду редакцією, є конфіденційним документом. Рецензент не вправі передавати його іншим особам, розголошувати його зміст чи обговорювати з іншими особами без отримання дозволу головного редактора.
- Стандарти об’єктивності. Рецензії на подані для оцінки наукові роботи повинні бути об’єктивними. Рецензенти зобов’язані висловлювати свої погляди чітко й аргументовано.
- Підтвердження джерел. Рецензенти повинні звертати увагу на використання в рецензованому матеріалі робіт, які не були процитовані авторами. У разі наявності таких, рецензент зобов’язаний повідомити про це головного редактора. Рецензент також зобов’язаний звертати увагу головного редактора на істотну або часткову схожість рукопису з будь-якою іншою роботою, з якою рецензент безпосередньо ознайомлений.
- Розкриття інформації та конфлікт інтересів. Неопубліковані матеріали, використані у наданому рукописі, не повинні використовуватися у власних дослідженнях рецензента без письмової згоди автора. Закрита інформація або ідеї, отримані під час рецензування, повинні залишатися конфіденційними і не використовуватися для особистої вигоди. Рецензенти не повинні брати участь у розгляді та оцінці рукописів, у яких вони особисто зацікавлені.