Парламентські вибори в Латвії: на чиєму боці виборці?

1 жовтня в Латвії відбудуться вибори до Сейму. Як війна Росії проти України вплинула на настрої виборців і які партії мають більше шансів на перемогу за підсумками голосування?
У суботу, 1 жовтня, в Латвії відбудуться вибори до Сейму – однопалатного парламенту країни. Війна Росії проти України відіграє вирішальну роль у внутрішній політиці Латвії і вже вплинула на рейтинги партій. Партія, за яку раніше голосувала більшість росіян, які живуть у Латвії, втратила підтримку частини виборців, а жорстка антиросійська риторика набула популярності. Про політичні уподобання російськомовних у Латвії та вплив війни на поведінку виборців – у матеріалі DW.
Чергова виборча кампанія у Сейм Латвії вже встановила рекорд – на кожне зі ста місць у парламенті претендують вісімнадцять кандидатів. Це найвищий показник з моменту відновлення Латвією незалежності у 1991 році. На тлі війни Росії проти України тема поділу суспільства на латишів та росіян, яких у Латвії близько 25 відсотків, знову стала однією з ключових у цій виборчій кампанії.
Найпопулярніша серед російськомовних латвійців соціал-демократична партія “Злагода” під час двох попередніх виборчих кампаній набирала найбільшу кількість голосів – близько 20 відсотків. У її програмі – боротьба з націоналістичними настроями та нерівністю, а також безкоштовні курси латиської мови для російськомовних жителів. З Росією “Злагода” обіцяла побудувати “добрі, засновані на взаємній довірі відносини”.
Місцеві експерти та журналісти часто називають “Злагоду” партією, “обнесеною червоними лініями”. Незважаючи на перемоги на виборах, вона давно не була правлячою – інші партії, які проходили до парламенту, створювали коаліції без її участі. У “Злагоди” до 2015 року діяв договір про співпрацю з російською прокремлівською партією “Єдина Росія”, що лише сприяло її проросійському іміджу.
Після початку російської війни проти України у “Злагоді” засудили дії РФ. Один із найбільш медійних представників партії, депутат Європарламенту та колишній мер Риги Ніл Ушаков назвав цю війну “злочинною” та “братовбивчою”. Очільник “Злагоди” Яніс Урбановичс пообіцяв підтримувати територіальну цілісність України разом із урядом Латвії.
Саме ця позиція могла зіграти проти популярності партії, за яку голосували виборці, прихильні до Росії, вважає політолог і професор Латвійського університету Юріс Розенвалдс. За різними опитуваннями, за “Злагоду” зараз готові проголосувати 7-8 відсотків людей, які вирішили йти на вибори. Це на 12 відсоткових пунктів гірше за результат на виборах 2018 року.
“Вони заплатили за свою позицію щодо агресії Росії в Україні, – пояснює Розенвалдс. – Одразу відпала якась частина тих, я сказав би, м’яких путіністів, яка їх підтримувала”. Крім того, політолог пояснює падіння рейтингу партії тим, що останніми роками вона не створює враження “динамічної сили, яка знає, чого хоче”.
Протилежним результатом може пишатися об’єднання партій “Нова єдність”, яке представляє нинішній прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш. Останні соцопитування пророкують цьому правоцентристському альянсу перемогу з результатом у понад 21 відсоток (на 6,7 відсоткового пункту більше, ніж чотири роки тому). У “Нової єдності” історично найміцніші зв’язки у Брюсселі та Вашингтоні – до альянсу входять учасники переговорів щодо вступу Латвії в Європейський Союз та НАТО.
У Ризі список “Нової єдності” очолює Едгарс Рінкевичс – глава МЗС Латвії та перший у країні політик, який зробив камінг-аут. “Час відмовитися від застарілого, такого, що вичерпало себе, що не викликає довіри у латишів та російськомовних поняття “суспільна інтеграція”, – наводить DELFI переклад програмного посту Рінкевичса у Facebook. – Замість нього потрібно зміцнювати та сприяти концепції політичної нації, яка спирається на європейські цінності, розуміння, що державність, незалежність та безпека Латвії – наша основа, спільна відповідальність та обов’язок”.
Прем’єр-міністр Кріш’яніс Каріньш уже оголосив, що за результатами виборів йому буде найпростіше створити коаліцію з нинішніми партнерами. У коаліцію зараз входять як ліберали з “Розвитку/За!”, так і праві з “Національного об’єднання” та “Консервативних”. Саме останні дві партії були авторами таких гучних ініціатив, як знесення радянського пам’ятника воїнам-визволителям та запровадження жорстких обмежень на видачу посвідок на проживання у Латвії росіянам.
Наразі не відомо, за кого проголосують російськомовні латвійці, які розчарувалися у “Злагоді”. Вони можуть піти як до радикальнішого “Російського союзу Латвії” або популістської “Стабільності”, так і до ліволіберальних “Прогресивних”, яким симпатизують молоді “європейські росіяни”, пояснює Юріс Розенвалдс.
Більш-менш точно можна сказати, що в Латвії не повториться успіх євроскептиків, якого вони досягли нещодавно в Італії. “Безперечно, є суперечки, наприклад, про наших селян і ті субсидії, які вони отримують і які явно несправедливі щодо країн Балтії, – зазначає політолог. – Але Європейський Союз для жителів Латвії – це, разом із НАТО, гарант безпеки. В Латвії не стоїть питання, щоб зрушити убік від Європейського Союзу”.
Джерело: DW