17 травня у Бурунді пройшов референдум, на якому були схвалені пропозиції правлячого режиму щодо змін до Конституції. Опозиція не визнає результати і вже подала позов до Конституційного Суду. Очікується новий виток нестабільності.
Чинна Конституція була схавалена у 2005 році, ґрунтуючись на Арушійській угоді про мир та відновлення 2000 року, що допомогла завершити епоху бурундійської громадянської війн, встановивши одну з найбільш відкритих в Африці політичних систем. Пропоновані зміни загрожують знівелювати Арушійську угоду без широких національних дебатів, що може призвести до відновлення нестабільності.
Конституція Бурунді передбачає розподіл влади між гуту і тутсі, систему стримувань і противаг, етнічні квоти для урядування, етнічний паритет у армії та досягнення консенсусу між політичними групами. Це гарантує, що більшість гуту панує в уряді, одночасно захищаючи меншину тутсі від тиску більшості, надаючи їй більшу частку у владі, ніж можна вимагати з огляду на чисельність.
Пропоновані зміни послаблюють розподіл влади згідно Бурундійської конституції трьома шляхами. По-перше, запропоновані зміни значно змінять виконавчу владу, зменшуючи владу меншин. В даний час в Бурунді є президент і два віце-президенти, з різними портфелями, що представляють різні етнічні групи та партії.
Їх замінить сильніший президент; прем’єр-міністр, призначений і підзвітний президенту; і церемоніальний віце-президент від іншої національності, ніж національність президента. Якщо президент не схвалює закони, прийняті парламентом протягом 30 днів, вони будуть недійсними. Президентські терміни триватимуть по сім років. Після двох термінів глава держави зможе балотуватись знову через сім років.
По-друге, запропоновані зміни зміцнюють контроль CNDD-FDD, обмежуючи існуючі принципи консультування та консенсусу в парламенті та кабінеті міністрів. Сторони, які отримали 5 відсотків голосів, більше не будуть гарантовано мати право на посади міністрів. Наразі для прийняття законопроектів парламенту потрібна більшість у дві третини голосів, що скоротиться до простої більшості, обмеживши вплив етнічних і політичних меншин.
Нарешті, поправки вимагатимуть, щоб кандидати, які покинули партії, працювали як незалежні протягом року, а також їм та особам з подвійним громадянством забороняється претендувати на посаду президента, – що безпосередньо спрямовано проти ряду видатних членів опозиції та потенційну альтернативу CNDD-FDD.
Хоча поправки повністю не позбуваються етнічних квот для парламенту, поліції та армії, Сенат перегляне їх ці через п’ять років після прийняття нових поправок.
В даний час як поліція, так і армія повинні складатись з 50 відсотків гуту та 50 відсотків тутсі, однак національна розвідувальна служба (SNR) не потребуватиме етнічного паритету, до того ж звітуватиме безпосередньо перед президентом.
Чому це може бути проблемою? З 2015 року супротивники CNDD-FDD дедалі більше страждають через позасудові утримання, свавільне затримання та катування. Очевидно, уряд перетворив свої розвідувальні служби на інструмент нейтралізації політичних опонентів.
Міжнародний кримінальний суд розслідує деякі з цих тверджень як потенційні злочини проти людства. Звичайно, Бурунді має право переглянути свою конституцію. Проте багато політичних опозиціонерів та лідерів громадянського суспільства були вигнані під час цієї кампанії референдуму.