Білий дім оголосив війну “фейковим новинам”, запустивши сайт із “дошкою ганьби” для журналістів. Така практика посилить конфронтацію та поставить під загрозу свободу преси в США, застерігають експерти.
Те, що нинішня адміністрація Сполучених Штатів не є великим шанувальником роботи журналістів, – не таємниця. Нещодавно президент Дональд Трамп назвав репортерку, яка запитала його про роль у скандалі з Епштейном, “свинею”. А днями речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що ледве встигає виправляти нібито неправдиві інтерпретації кореспондентів із Білого дому. “Фейкових новин, які виходять із цієї будівлі щодня, так багато, що, чесно кажучи, майже неможливо впоратися”, – нарікала вона.
У відповідь на начебто “фейкові новини та атаки” журналістів Білий дім створив вебсайт. На ньому уряд США публікує й оновлює перелік медіаорганізацій та репортерів, які, на його думку, публікують неправдиві, односторонні або оманливі матеріали.
Називається ця платформа Media Offenders, що в перекладі на українську мову означає “ЗМІ-порушники”. Тут можна натрапити як на “порушників тижня”, так і “дошку ганьби”. На чотирьох сторінках творці сайту наводять публікації, які їм не подобаються, розділяючи їх на категорії: упередженість, брехня, неправдиве твердження, неточність, відсутність контексту, неправильна інтерпретація, неправильна подача інформації, замовчування або “ліве божевілля”. На початку грудня Білий дім заявив, що за допомогою сайту “спрямував вогнемет на фейкові ЗМІ”.
Кетрін Джейкобсен з американського Комітету захисту журналістів оцінює ситуацію інакше. “Це дуже тривожно”, – прокоментувала вона, назвавши брудною кампанією атаки на журналістів, які “намагаються донести факти та забезпечити прозорість”. “Така риторика отруює атмосферу і робить роботу журналістів небезпечнішою”, – застерігає Джейкобсен. Вона попереджає, що сайт уряду США не лише полегшує словесні атаки на пресу, а й створює реальні загрози. Адже на сторінці вказані імена журналістів, які написали чи підготували відповідні матеріали.
Джонатан Катц з Інституту Брукінгса, одного з найстаріших і найвпливовіших аналітичних центрів у США, що займається дослідженнями в галузі політики, економіки та управління, погоджується з тезою, що цей урядовий сайт має загрозливий вигляд для багатьох ЗМІ. “Це може мати стримувальний ефект на свободу вираження поглядів та незалежні медіа, – сказав він. – Ми уважно стежимо за тим, як це вплине на свободу преси в США”.
Обмеження свободи преси суперечить ключовому принципу США. Перша поправка до Конституції США каже: “Конгрес не повинен видавати закон, що обмежує свободу слова або свободу преси”. Ще у 1776 році законодавці Вірджинії ухвалили “Декларацію прав”, де вказувалося: “Свобода преси – один із найбільших бастіонів свободи й може обмежуватися лише деспотичними урядами”.
Колишній головний редактор газети Washington Post Бен Бредлі казав: “Ви ніколи не почуєте від репортера, що відносини з урядом хороші. Тому що якщо він це скаже, то, ймовірно, бреше. Тоді уряд ставитиметься до нього занадто добре. А він не зобов’язаний нас добре обслуговувати”.
Відносини між адміністрацією Трампа та ЗМІ ніколи не були гармонійними. Але завдання журналістів – контролювати владу. Іноді вони повідомляють про речі, які не подобаються уряду. Так само правдиво й те, що подеколи журналісти почуваються некомфортно через ставлення влади. Це – нормально для вільної демократії.
Але ситуація із сайтом Media Offenders – особлива. Це показує, наскільки агресивно нинішня адміністрація діє проти преси. “У кожного президента були проблеми з медіа. Але президента, який так атакував би ЗМІ, як Трамп, ще не було, – говорить Том Джонс з Інституту Пойнтера, американського некомерційного дослідницького центру, що спеціалізується на журналістиці, медіаетиці та навчанні журналістів. – Такого рівня конфронтації не було в жодного (з президентів США. – Ред.)”.
На думку речниці Білого дому Лівітт, винні в нинішній ситуації самі журналісти, а не Трамп. “Стандарти журналістики в цій країні впали до історичного мінімуму”, – нарікає вона. Багато республіканців, видно, з нею згодні. Перед виборами 2024 року 60 відсотків республіканців або прихильників республіканців заявили, що ЗМІ висвітлюють вибори погано або дуже погано. Серед демократів 77 відсотків вважали висвітлення передвиборчої кампанії хорошим або дуже хорошим.
Але Том Джонс з Інституту Пойнтера наголосив на важливості політичної журналістики: “Медіа мають притягувати владу до відповідальності, – каже він. – Вони не завжди ідеальні, але їхня робота ґрунтується на ретельних дослідженнях та фактах”.
А Джонатан Катц, співавтор доповіді “Демократичний довідник 2025”, додає: “Одна з опор, без яких демократія неможлива, – це вільні та незалежні ЗМІ. Вони потрібні для прозорості та контролю. Ця опора зараз зазнає атаки”.