Європейський суд з прав людини провів слухання у справі “Україна проти Росії” щодо порушень прав людини в окупованому Криму без участі представників РФ. Попри бойкот Москви розгляд справи буде продовжено.
У Великій палаті Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі у середу, 13 грудня, відбулися слухання у так званій “кримській справі”. Справа “Україна проти Росії” базується на трьох скаргах, які Україна подала до ЄСПЛ у 2014, 2015 і 2018 роках. На слуханнях були присутні представники української влади. Росія як країна-відповідач своїх представників на слухання у цій справі не направила.
Київ звинувачує Росію у грубих порушеннях прав людини в окупованому Криму. Згідно з позицією української влади, Росія відповідальна за порушення низки статей Європейської конвенції із прав людини (ЄКПЛ), серед яких право на життя, недопущення нелюдського поводження та катувань, право на свободу і безпеку, на справедливий суд, на свободу віросповідання, право на освіту та вільне пересування.
У Києві стверджують, що в Криму з 2014 року відбуваються системні порушення прав людини, які вчиняються та покриваються окупаційною владою. Оскільки ситуація на окупованому півострові де-факто контролюється Москвою, Росія має відповідати за грубі порушення прав незалежних журналістів, активістів, представників кримськотатарської спільноти та українців, які відкрито висловлювали свій протест проти російської окупації Криму, заявили представники України в суді.
У грудні 2020 року ЄСПЛ визнав “кримську справу” прийнятною для розгляду і підтвердив, що Росія здійснює ефективний контроль території півострова з 27 лютого 2014 року.
Росію було виключено зі складу Ради Європи (РЄ) через збройну агресію проти України у березні 2022 року. З 16 вересня того ж року вона офіційно перестала бути стороною ЄКПЛ. Проте, як заявила у своєму вступному слові голова суду Сіофру О’Лірі, “з країни, яке вже не є членом РЄ, не знімаються зобов’язання щодо її дій, вчинених до того, як вона перестала бути членом організації”.
Тому, за словами О’Лірі, ЄСПЛ продовжує використовувати “безпечний сайт” для спілкування з урядами України та Росії у “кримській справі”. “Проте уряд Росії не відповідає на жодні листи, які Суд розміщує на цьому сайті, і не надає жодних коментарів щодо доказів, наданих країною-позивачем”, – сказала президентка ЄСПЛ.
Утім, згідно з правилами суду, така поведінка російської влади не є підставою для припинення розгляду скарги, але “також не веде до автоматичного схвалення скарги країни-позивача”. Тому ЄСПЛ провів слухання у цій справі без участі російської сторони.
Від імені України перед суддями ЄСПЛ виступила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра. За її словами, 27 лютого 2014 року в Криму відбувся “військовий переворот”. Відтоді РФ “несе відповідальність перед цим Судом за порушення прав людини”, які були вчиненні представниками російської влади та силових структур, і “кампанію політичних репресій, яку розгорнув на півострові маріонетковий режим РФ”, виклала позицію Києва Мудра.
За словами заступниці міністра, практика систематичних порушень прав людини в Криму була спрямована передусім “проти етнічних та релігійних меншин, проукраїнських активістів та журналістів, військовослужбовців українських збройних сил, і всіх тих осіб, груп та організацій, які виступали проти російської окупації”. При цьому, наголосила Мудра, “велика кількість міжнародних та неурядових організацій відзначали небажання російської влади розслідувати масові порушення прав людини, скоєні її представниками”.
Під час слухань українська сторона дала відповіді на запитання суддів ЄСПЛ за матеріалами справи. Як повідомили у пресслужбі Суду, остаточне рішення у справі “Україна проти Росії” “буде винесено на більш пізньому етапі”. Конкретних дат там не назвали.
Джерело: DW