В Україні незабаром має повноцінно запрацювати інститут військового омбудсмана. ВР підтримала президентський законопроєкт. Одні називають це рішення історичним, інші його критикують і вказують на суттєві недоліки.
Ухвалений Верховною Радою у середу, 17 вересня, закон передбачає створення інституції військового омбудсмана, який контролюватиме дотримання прав військовослужбовців. Після того, як президент підпише документ і закон набуде чинності, військовий омбудсман отримає повноваження опрацьовувати скарги військовослужбовців і проводити перевірки у військових частинах та органах військового управління.
“Створюємо нову сильну інституцію для захисту прав українських військовослужбовців. Це ще один крок в реалізації нашого спільного ключового пріоритету – забезпечення усіх потреб українського воїна. Це крок до справедливості, до посилення нашої армії, до кращої обороноздатності держави”, – написав у Telegram міністр оборони Денис Шмигаль.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що військового омбудсмана призначатиме президент на п’ять років, але одна й та сама людина не зможе залишатися на цій посаді більше ніж два строки поспіль. На посаду військового омбудсмана не може бути призначена особа, яка серед іншого має статус військовослужбовця, є членом політичної партії, має громадянство або підданство іншої держави, має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини. Кандидати на цю посаду мають пройти перевірку відповідно до закону про запобігання корупції та подати декларацію про доходи.
Звільнити військового омбудсмана можливо в разі: прийняття відповідного рішення президентом, закінчення строку його повноважень, подання омбудсманом президенту письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням, призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою, набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього, початку розслідування провадження про корупційні діяння чи вступу до політичної партії.
“Я щиро дякую парламентарям, які попри сотні правок і десятки годин дискусій змогли дійти згоди й почули аргументи на користь запровадження цієї вкрай важливої інституції”, – написала в Facebook уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова. Саме для підготовки цього закону й була створена посада уповноваженого президента з питань захисту прав військовослужбовців.
Решетилова пояснює, що це різні інституції та не знає, чи призначить президент її військовим омбудсманом. “Моя діяльність на перехідний період до створення Офісу військового омбудсмана буде продовжуватися. Попереду ще багато роботи. Спершу має бути рішення президента про створення Офісу військового омбудсмана, тоді рішення про затвердження його положень. Далі буде указ президента про призначення омбудсмана і його заступників”, – цитує Решетилову “Українська правда”.
Самі військові вітають створення нової інституції з захисту прав військовослужбовців. “Як військовий – я радію. Як за себе, так і за побратимів. Це історично, що в Україні військовий омбудсман тепер вводиться на рівні інституції. Інституція – це про системність і про стійкість. Цього нам поки що бракує у правозахисті військових. Але ми йдемо до мети, хоч і не так швидко, як того вимагає ситуація”, – написав у Facebook військовослужбовець ЗСУ, адвокат Масі Найєм.
Однак уже лунає й багато критики щодо того, як в Україні створюється інститут військового омбудсмана. Ще перед голосуванням за законопроєкт голова опозиційної партії “Європейська солідарність” Петро Порошенко у своєму виступі зазначив, що ця інституція має бути незалежною від президентської вертикалі, інакше вона буде неефективною.
“Знайдіть мені в статті 19 Конституції, яка визначає функціонування органів державної влади, право президента призначати уповноваженого з прав військовослужбовців. Найдіть мені в 106 статті Конституції право президента призначати уповноваженого з прав військовослужбовців. Їх там немає. А це означає, що орган буде неконституційним, а омбудсман військовий буде на гачку в тих, хто його призначає”, – застеріг Порошенко.
Такої ж думки і його однопартієць, депутат Олексій Гончаренко: “Права військових найбільше порушує саме Президент. Терміни служби, демобілізація. І ще цілий список. Це обіцяли, але не зробили досі. А тепер виходить, що призначений ним омбудсман має з ним самим і боротися”, – написав Гончаренко у Telegram.
Хоча ухвалення закону про військового омбудсмана позиціонується як важливий крок на шляху до посилення прав військових, правозахисник Володимир Яворський із Центру громадянських свобод також бачить у ньому низку ризиків та недоліків, що можуть нівелювати його ефективність. За його словами, новий інститут, попри свою назву, не відповідає міжнародним стандартам омбудсмана, що ставить під сумнів його незалежність та реальні повноваження.
Володимир Яворський вважає, що ключовим ризиком є залежність військового омбудсмана від політичного контексту, а саме – від Офісу президента. На відміну від класичного омбудсмана, який підзвітний парламенту, новий інститут буде підконтрольний президентській вертикалі.
“Насправді, це не є омбудсманом, тому що омбудсман за міжнародними стандартами – це парламентський контроль за правами людини. А в нашій ситуації мова йде про президентський контроль. Ця посада є справді абсолютно залежною від політичного контексту”, – зауважив Яворський в коментарі DW.
За словами правозахисника, новий омбудсман не матиме повноважень ухвалювати обов’язкові до виконання рішення для міністерства оборони чи армії. Його ефективність залежатиме від трьох основних факторів: політична воля Офісу президента, готовність міністерства оборони та ЗСУ виконувати його рекомендації та особистість самої людини на посаді.
“Якщо ця людина зможе переконувати міністерство оборони та Офіс президента робити зміни, то це буде позитивно. А якщо ні, то тоді й ні, тому що в неї фактично немає повноважень щось суттєвого робити”, – підсумував Яворський.