Конституційна криза у Польщі продовжується

Чинна польська влада шляхом прийняття відповідних законів хоче змінити чинний устрій країни. Так речник Верховного суду Польщі, суддя Міхал Лясковський прокоментував внесений напередодні до Сейму без попередніх консультацій із суддівським середовищем проект закону авторства правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS) про Верховний суд РП.
Він підкреслив, що йдеться про зосередження надмірної влади в руках міністра юстиції, який за польським законодавством одночасно є генпрокурором країни. У запропонованому проекті закону про Верховний суд РП пропонується, зокрема, звільнити усіх нинішніх суддів цього суду за винятком тих суддів, яким дозволить залишитися міністр юстиції. На їх місце пропонується обрати тимчасових суддів. Суддя Верховного суду може працювати й після 65-ти років, якщо отримає відповідну згоду міністра юстиції. На посаду судді Верховного суду можуть претендувати районні та окружні судді, окружні та районні прокурори, адвокати, юрисконсульти та нотаріуси зі стажем роботи не менше 10-ти років.
Зміни влади до закону про Конституційний суд Польщі наприкінці 2015 року призвели до звинувачень з боку опозиції і суддівських організацій у намаганні PiS підпорядкувати собі цей суд, а відтак до політичної кризи у країні. Свої застереження до цього закону висловили тоді Єврокомісія, а також Венеціанська комісія. Польська влада відповіла Брюсселю, що це є внутрішньою справою Польщі, а “Венеціанці” – що її рекомендації не є обов’язковими до виконання.
Слід зазначити, що Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що народ повинен вирішити, чи слід вносити зміни в Конституцію, оголосивши про можливе проведення референдуму в наступному році. Глава держави планує провести такий референдум 11 листопада 2018 року на 100-річчя незалежності.
У Польщі вже кілька років ведеться дискусія про необхідність змін до Конституції, різні політичні сили пропонують свої версії.