В Україні незабаром з’явиться “узаконений” військовий омбудсман. Верховна Рада підтримала у першому читанні відповідний законопроєкт. Втім, документ уже зазнав критики.
Військовий омбудсман в Україні з’явився ще в кінці минулого року. 30 грудня 2024 року президент Володимир Зеленський своїм указом призначив правозахисницю Ольгу Решетилову уповноваженою з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей. Але правової основи діяльності цієї інституції не було. І от 3 червня Верховна Рада ухвалила у першому читанні президентський законопроєкт щодо військового омбудсмана. Очікується, що вже 17 червня законопроєкт буде розглянуто в другому читанні. Про це в українському телеефірі повідомила сама уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова.
“Метою законопроєкту є створення додаткового ефективного механізму захисту прав військовослужбовців, який доповнить існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина”, – йдеться у пояснювальній записці законопроєкту про військового омбудсмана. Там також зазначено, що військовий омбудсман призначатиметься і звільнятиметься президентом України та щорічно звітуватиме президенту про свою діяльність. Саме цей пункт і викликав найбільший резонанс, зокрема серед парламентської опозиції.
“Це – катастрофа, коли правильну ідею знищують правовим нігілізмом. Європейські принципи і сам інститут омбудсмана, венеційські критерії передбачають, що омбудсман призначається парламентами, це гарантує його незалежність і неупередженість. Це про контролюючу функцію парламенту. В Україні ж хочуть призначати кишенькового військового омбудсмана Офісу президента”, – обурилася у Telegram співголова опозиційної фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко. Вона зазначила, що її фракція утрималася від голосування за законопроєкт.
Законопроєкт викликає серйозне занепокоєння й у правозахисної спільноти. Голова Харківської правозахисної групи, ініціатор створення Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров різко розкритикував ідею підпорядкування інституції уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців президенту. Правозахисник наголосив на тому, що в такому вигляді законопроєкт не відповідає базовим принципам функціонування інституту омбудсмана.
“Я не вважаю, що цей законопроєкт адекватний, оскільки він ігнорує головну якість омбудсмана, це незалежність. Якщо омбудсман не є незалежним, цей інститут не працює. І це аксіома”, – сказав Захаров у розмові з DW. Він наголосив на тому, що в багатьох країнах Європи військовий омбудсман є інструментом парламентського контролю за дотриманням прав військовослужбовців, що унеможливлює зловживання у цій сфері.
Разом з тим, є і інші думки щодо законопроєкту. Так, юристка громадської організації “Юридична сотня” Юлія Засоба вказує на те, що внести зміни в конституцію, додавши туди повноваження військового омбудсмана в умовах воєнного стану неможливо, тому правове рішення з підпорядкування інституції уповноваженого з питань захисту прав військовослужбовців президенту цілком логічне. Засоба вважає, що це може бути навіть перевагою, адже статус представника президента може надати військовому омбудсману більшої ваги в очах командування, що сприятиме виконанню його рекомендацій.
Окрім цього, як наголошує юристка, законопроєкт передбачає обов’язкову щорічну публікацію звітів про діяльність військового омбудсмана, що забезпечуватиме цивільний контроль за його роботою.
Разом з цим і у неї є зауваження до документу. “В законопроєкті передбачається певні випадки звільнення з посади військового омбудсмана, і одна з підстав для звільнення – це рішення президента України. З одного боку, це нормально, оскільки це представник президента. З іншого боку, ми вважаємо, що слід більш детально прописати цю підставу, щоб не було зловживань з боку Офісу президента і безпідставного звільнення військового омбудсмана. Все-таки він повинен мати незалежність”, – сказала в розмові з DW Юлія Засоба.
Втім, як зауважує далі юристка, законопроєкт розширює можливості військовослужбовців швидко надсилати звернення до військового омбудсмана через гарячі лінії, електронну пошту та приймальні на відміну від існуючих інституцій. Якщо до міноборони та військової службу правопорядку можна звернутись і через гарячу лінію, то надіслати скаргу до Центрального управління захисту прав військовослужбовців зараз можна тільки поштою, пояснила Засоба.
“Ці інституції вирішують питання, але скарг дуже багато, і вони або часом не встигають реагувати, або дуже довгі строки розгляду скарг. Надсилати скарги рекомендованим листом через “Укрпошту” для військових це, на жаль, не завжди реально. Поскаржитись військовому омбудсману буде простіше. Тим більше передбачений механізм анонімної скарги”, – зазначає Засоба.
Вона привітала також те, що, як передбачено законопроєктом, військовому омбудсману можна буде поскаржитися не лише військовослужбовцям ЗСУ, а й представникам інших військових формувань, включаючи Нацгвардію та Державну прикордонну службу. “Це закриває прогалину, адже для цих категорій військових можливості захисту прав були дуже обмежені”, – констатує Засоба. Вона звернула увагу й на те, що законопроєкт наділяє військового омбудсмана правом безперешкодно з’являтися до військових частин та проводити перевірки. “Це є критично важливим для оперативного реагування на порушення”, – каже юристка.
Схвально про створення інституту військового омбудсмана відгукнувся й ветеран та співкоординатор благодійного фонду “Принцип надії” Максим Буткевич – незважаючи на недосконалість відповідного законопроєкту.
Ця інституція, до якої військові можуть звернутися конфіденційно, життєво необхідна в умовах повномасштабної війни, оскільки військовослужбовці є однією з найменш захищених професійних груп через вертикальну ієрархію Сил оборони, зауважив Буткевич у коментарі DW. За його словами, найчастіше військові звертаються до правозахисників з проблемами, пов’язаними з переведенням або непереведенням між підрозділами, виплатою грошового забезпечення та інших соціальних виплат, нестатутними відносинами між командирами та підлеглими.
Хоча існують побоювання щодо підпорядкування військового омбудсмана президенту, Буткевич вважає, що в умовах воєнного часу така модель є найбільш доцільною. На його думку, це забезпечує реальний важіль впливу на ситуацію та гарантує, що повідомлення про порушення дійдуть до Верховного головнокомандувача та ситуація з порушеннями буде виправлена.
“Мільйон наших співгромадян і співгромадянок вдягнули однострій, щоб захищати нас. Їхні права мають бути захищені належним чином, бо як можна стримувати ворога на фронті, якщо ти не певен, що в разі чого тебе підтримують в тилу. Ця інституція дає більше надії на те, що їхні права будуть захищені”, – зазначив Максим Буткевич.