Конституційна криза у Венесуелі

У Венесуелі 30 липня, на виборах до конституційної асамблеї явка склала 41,5 відсотка, загалом проголосували вісім мільйонів осіб. Такі дані наводить центрвиборчком країни. Президент Венесуели Ніколас Мадуро та його соратники заявили про “рекордну” явку. Опозиція заявляє, що голосувати прийшли лише від двох до трьох мільйонів осіб. Незалежні аналітики, на яких посилається інформагенція AP, заявляють про 3,6 мільйона виборців, які проголосували.
Тим часом не вщухають конфлікти: протестанти вимагають справедливих виборів, відставки Мадуро та економічних реформ. Кількість загиблих у сутичках між протестувальниками та поліцією зросла до 10 осіб. Серед загиблих – двоє неповнолітніх, військовий та один з регіональних лідерів опозиції. Загалом кількість загиблих під час кількамісячних протестів у Венесуелі перевищила 120 осіб.
США засудили насилля щодо протестувальників. Самі ж вибори до конституційної асамблеї постійна представниця США при ООН Ніккі Хейлі назвала “ще одним кроком до диктатури”. Державний департамент пообіцяв, що запровадить “швидкі і сильні” санкції проти уряду Мадуро. Окрім США, про невизнання виборів у Венесуелі заявили Аргентина, Перу, Колумбія та Панама. Один з лідерів опозиції Енріке Капрілес закликав венесуельців вийти на протест проти конституційної асамблеї у понеділок, 31 липня.
Утворення конституційної асамблеї надає президенту Мадуро та його соціалістичній партії можливість переписати конституцію країни на свій розсуд. Найімовірніше, цей крок спричинить і нові вибори до парламенту, в якому нині переважають опозиційні сили.