Президент Польщі Анджей Дуда подав до Конституційного суду звернення з проханням перевірити на відповідність польській Конституції статті закону про Інститут національної пам’яті, що містять згадку про “українських націоналістів” і слова “Східна Малопольща”. “Цьому закону також закидається невідповідність: ..2) статті 1. п. 1 у частині, що стосується слів “українських націоналістів”, і статті 2а у частині, що стосується слів “українські націоналісти”, а також слів “Східної Малопольщі” статтям 2 та 42 п. 1 Конституції у зв’язку зі статтею 31 п. 3 Конституції”, – йдеться в описі до справи. Зокрема, ст. 2 Конституції РП говорить про те, що Польща є демократичною країною, яка забезпечує виконання принципів соціальної справедливості. У ст. 42, п. 1 визначається, хто у Польщі підлягає кримінальній відповідальності, а ст. 31, п. 3 Конституції передбачає обмеження щодо користування конституційними свободами людини і визначає, коли такі обмеження можуть настати.
Нагадаємо, 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав так званий “антибандерівський закон”, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення Волинської трагедії, пропаганду “бандерівської ідеології”, а також публічні звинувачення на адресу Польщі у злочинах, скоєних під час Голокосту. Будь-який громадянин країни, а також іноземець може бути засуджений до сплати штрафу або навіть тюремного ув’язнення на термін до трьох років. У відповідь на це адміністрація президента США Дональда Трампа направила Варшаві сигнал про “заморожування” зустрічей на вищому рівні через прийняття в Польщі закону про Інститут національної пам’яті, що призвело до суперечки з Ізраїлем. Пізніше низка ізраїльських ЗМІ розповсюдила інформацію про те, що Польща заморозила відповідний закон під тиском Ізраїлю. Проте в Міністерстві юстиції Польщі спростували цю заяву, вказавши на те, що кожен прийнятий парламентом і підписаний президентом закон є обов’язковим до виконання. Законопроект також розкритикували в ОБСЄ та Державному департаменті США, заявивши про те, що він може підірвати свободу слова та академічного дискурсу в країні.
При тому, нагадаємо, ситуація Польщі на міжнародній арені і без того напружена: у листопаді минулого року Європарламент рекомендував застосування санкцій проти Польщі. У грудні Європейська комісія вперше в історії вирішила розпочати санкційну процедуру проти Польщі через порушення верховенства права. Комісія дала польській владі три місяці, аби вона здійснила кроки у сфері судочинства, які можуть виправити ситуацію. Якщо Польща цього не зробить, це може призвести до застосування санкцій, зокрема, до втрати голосу у ЄС.