Наскільки міцні позиції канцлера Німеччини Мерца? Заступаючи на посаду, він багато обіцяв, але поки мало що зробив. Його кабінет розколотий. Мерц мусить почати діяти, пише Дірк Еммеріх.
Понад тиждень тому канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) на закритій зустрічі у вузькому колі повідомив, що з понеділка, 3 листопада, почне говорити максимально відверто і називати речі своїми іменами. Він нібито сказав, що більше не дозволить Соціал-демократичній партії (СДПН) – партнеру консервативного блоку ХДС/ХСС у правлячій коаліції – гальмувати його дії як глави уряду і вказувати, що йому не можна робити.
“Люди повинні вже влітку відчути – справа зрушила з мертвої точки”, – обіцяв Мерц під час парламентської виборчої кампанії. І з цього нічого не вийшло. Тоді він проголосив “осінь реформ”. Але і вона досі так і не настала.
Коли СДПН чує слово “реформа”, схоже, її внутрішній голос подає сигнал, що зараз необхідно запобігти гіршому і відмовити канцлеру в підтримці. З цією практикою потрібно було покінчити – говорити все начистоту, і прямо з понеділка – тобто з початку минулого тижня.
Але ні, Мерц у підсумку і цього не зробив. І тут йому завадили вже не соціал-демократи, а його власна партія. Весь минулий тиждень Християнсько-демократичний союз (ХДС) сперечався про те, чи повинні сирійські біженці повертатися на батьківщину і чи можна від них цього вимагати, чи ні.
Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul) після візиту до Дамаска заявив, що в даний момент в Сирії практично неможливо мати гідне життя, руйнування там гірші, ніж у Німеччині в 1945 році. Консервативне крило партії жахнулося від цього висловлювання.
ХДС без будь-якої на те потреби порушив тему, яку просуває ультраправа “Альтернатива для Німеччини” (АдН) і за допомогою якої консерваторам все одно важко набрати очки. І виглядав при цьому ХДС далеко не в найкращому світлі. А що Фрідріх Мерц? Він не скористався шансом рішуче втрутитися і завершити ці дебати. Не захотів чи не зміг? Обидва варіанти відповіді були б однаково катастрофічними.
У Фрідріха Мерца просто нічого не виходить. У питаннях зовнішньої політики Мерц вже деякий час не проявляє активності. Від гучних заяв про те, що він, щойно стане канцлером, надасть Україні крилаті ракети Taurus, не залишилося і сліду. “Коаліція охочих” підтримати Україну, яку Мерц хотів очолити разом з прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером і президентом Франції Еммануелем Макроном, досі практично нічого не досягла.
Тим часом настрої зараз приблизно такі ж самі, як рік тому, коли розвалився уряд Олафа Шольца (Olaf Scholz). Чи повториться це зараз і з кабінетом Мерца? У Берліні такого розвитку подій вже більше не виключають. Знову дострокові вибори до Бундестагу? Ні, такого сценарію не хоче ні блок ХДС/ХСС, ні соціал-демократи – адже тоді АдН може стати найсильнішою партією в парламенті.
За закритими дверима обговорюються плани створення уряду меншості тільки з представників ХДС/ХСС. Канцлер міг би звільнити всіх міністрів від СДПН і замінити своїми людьми. Але в такому випадку під час голосувань у Бундестазі йому довелося б покладатися на ситуативну більшість і змиритися з тим, що її, можливо, формуватимуть навіть за допомогою голосів депутатів від “Альтернативи для Німеччини”.
Але хіба не сам Мерц щойно закликав до збереження “брандмауера” (Brandmauer, дослівно – “вогнетривкий мур”, консенсус німецьких партій про відмову від співпраці з АдН. – Ред.)? Кінці з кінцями не сходяться. До кінця цього року на нас можуть чекати захопливі тижні.
Якщо продовжувати далі все так само, то це просто погано закінчиться. Тільки 25 відсотків німців, згідно з останніми соцопитуваннями, задоволені Фрідріхом Мерцом як канцлером. Ніколи ще підтримка глави уряду Німеччини після пів року перебування на посаді не була такою низькою. Тепер до цього додалися ще й погані новини з економічної сфери: мільярдні збитки Volkswagen і падіння прибутку в Mercedes (обидві компанії – ключові німецькі автовиробники. – Ред.).
Автомобільна промисловість – це серце економіки Німеччини. Є побоювання, що найближчими роками масово скоротять робочі місця в галузі. Німецькі автомобілі давно перестали бути еталоном якості на світовому ринку.
У процесі переходу до електромобільності відсутня чітка стратегія. Крім того, німецькі машини занадто дорогі в порівнянні з китайськими конкурентами. Саміт з автопромисловості, де головним чином критикують недобросовісну конкуренцію з боку Китаю, навряд чи щось змінить. Те саме стосується й інших галузей промисловості. Економіка Німеччини вже три роки перебуває в стагнації.
За даними інституту соціологічних досліджень Infratest dimap, лише 29 відсотків німців вважають стабільним “економічне становище Німеччини у світі”. У порівнянні з 2015 роком цей показник впав на 56 процентних пунктів. А “соціальну стабільність у Німеччині”, згідно з опитуванням, назвали стійкою лише 26 відсотків респондентів – на 37 процентних пунктів менше, ніж 10 років тому.
Багато хто довіряв Фрідріху Мерцу і вважав, що йому і його уряду вдасться змінити економічні рамкові умови і повернути Німеччину на шлях успіху. Але ця довіра продовжує швидко падати.
Неважливо як – чи виступивши з рішучою заявою, створивши уряд меншості або оголосивши про кінець “брандмауера” – Мерц зараз повинен проявити лідерські якості. Він повинен перейти до суті – і не тільки говорити про це на закритих зустрічах, але і по-справжньому діяти. Раптом він візьметься за це вже цього тижня?
Автор: Дірк Еммеріх (Dirk Emmerich), кореспондент німецьких телеканалів n-tv & RTL, багато років жив і працював у Москві, а також у Вашингтоні, був кореспондентом n-tv у Сирії, Лівії, Афганістані та інших країнах, охоплених військовими конфліктами.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.