В Одесі активізовано проведення заходів на конституційно-правову тематику


Юрій Батан

Громадянський центр правових ініціатив,
спеціально для Часопису конституційного права

Як засвідчили результати соціологічного опитування, проведеного у червні 2018 року, найбільшу довіру серед судів має Конституційний Суд, йому довіряє 30 % населення, на відміну від Верховного Суду та місцевих судів, яким довіряє по 25 %[1]. Натомість, ще у листопаді 2017 року Конституційному Суду довіряли 14,9 % опитаних[2]. Не в останню чергу зростання рівня довіри до органу конституційного контролю пов’язане з політикою відкритості та прозорості, запровадженої цьогоріч у Конституційному Суді. Зокрема, про це свідчить чимало відкритих зустрічей за участі Голови Конституційного Суду, проведених не лише у столиці, але й у регіонах нашої держави.
За ініціативи та підтримки Громадського центру правових ініціатив і за підтримки Одеського відділення Асоціації правників України 7 травня 2018 року Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук провів відкриту зустріч із правничою громадськістю міста Одеси (передусім були присутні адвокати, юрисконсульти, викладачі права, студентська молодь, місцеві активісти та підприємці) за участю чималої кількості регіональних і всеукраїнських ЗМІ.
Напевно, уперше в історії Конституційного Суду України його Голова зустрівся на відкритому заході з мешканцями міста Одеси. Крім того, як відзначалося навіть регіональними ЗМІ, уперше високопосадовець такого рівня приїхав без охорони та був дуже доступним для спілкування.
Місцем проведення заходу став Impact Hub Odessa – коворкінг, конференц-центр і центр підтримки соціальних проектів, що розташовано в центрі Одеси.
Це була безпрецедентна зустріч не лише в історії Конституційного Суду. В Impact Hub Odessa достатньо рідко наявна така величезна кількість охочих бути водночас в одній залі. Понад дві сотні людей відвідали зустріч. Чимало з них дивилися паралельну он-лайн-відеотрансляцію, стоячи неподалік монітора, оскільки місць для сидіння не вистачило для всіх охочих.
Представляючи високого гостя, голова правління Громадського центру правових ініціатив Альберт Єзеров зазначив, що цей захід є одним з перших щодо популяризації діяльності Конституційного Суду, який зараз немовби переживає відродження з обранням керівником Суду Станіслава Шевчука. Крім того, наразі Конституційний Суд переживає найбільше реформування своєї структури та компетенції з 1996 року – ухвалено новий Закон України «Про Конституційний Суд України» та Регламент Конституційного Суду, утворено колегії та сенати, засновано інститут конституційної скарги, вже відкрито перші провадження та готуються перші рішення стосовно них.
Зустріч відбувалась у формі відкритого діалогу, перед початком спілкування голови Суду усім гостям було роздано таблички, що містили зелені написи «Like» («Підтримую») і червоні «Dislike» («Проти»). За допомогою цих табличок присутні на зустрічі могли «голосувати», виражаючи своє ставлення до обговорюваних питань.
«Право має існувати для людини», – з цих слів розпочав відкриту зустріч Станіслав Шевчук. Він підкреслив, що права належать людині починаючи від народження, є фундаментальними та захищаються Конституцією, яка «відображає не лише текст, а і цінності та дух. Це сакральний документ, і настав час кожному навчитися його поважати».
Очільник Конституційного Суду підкреслив, що хоча КС і є судом, та передусім його діяльність спрямовано проти держави: «Коли ми визнаємо закони неконституційними, це означає, що парламент порушив Конституцію, коли ухвалював ці закони. Коли ми визнаємо укази Президента чи постанови Кабінету Міністрів неконституційними, значить вони порушили Конституцію – фундаментальний закон нашої країни».
Згадав С. В. Шевчук і про важливість підвищення рівня комунікації, яке він назвав одним зі своїх головних завдань як Голови Суду. Підвищення рівня комунікації означає «не розповідати якісь байки про конституцію, а казати про реальні речі, які є. З другого боку, і проблем у нас багато, я їх сприймаю та розумію. Але який вихід: нічого не робити чи все ж таки зробити кроки на зміцнення авторитету нашої Конституції та, звичайно, Конституційного Суду України, який є невід’ємним від Конституції? Наше завдання – захищати Конституцію. Ми не захищаємо закони чи укази Президента, ми захищаємо лише Конституцію! Й оце принциповий момент для повернення довіри до нашого Суду», – наголосив Станіслав Шевчук. Також він спробував проаналізувати причини недовіри та надав власне розуміння довіри: «Наш народ не довіряв державній владі. А зараз інша ситуація: ми маємо довіряти державній владі, але тільки владі, яка працює на людей, тобто владі, яка є обмеженою. І в цьому основне завдання Конституційного Суду – обмежити владу. Щоб не було такого, що ви визнали якийсь закон неконституційним, і це образа, і треба знищити політично чи ще якось Голову чи суддів Конституційного Суду. Це дуже примітивне розуміння того суспільства та правової держави, яку ми будуємо. Навпаки – має бути чим більше, тим краще для влади рішень, які ми ухвалили от в цьому році, за кожне з яких я можу відповісти та надати вам аргументи, чому саме так, а не інакше прийняте рішення. І мені не соромно за ці рішення як Голові Конституційного Суду України».
Потім він перейшов до пояснення громадськості конкретних рішень Конституційного Суду. Спершу заявив, що від початку року було ухвалено чотири рішення, два з яких уперше в історії Суду визнали закони неконституційними в цілому через порушення конституційної процедури їх розгляду й ухвалення (закони про мову та референдум). Станіслав Шевчук пояснив, що «це фейкові закони, ми не кажемо про зміст цих законів, ну не можна так приймати закони».
Окреме запитання стосувалося закону про референдум. Очільник КС відповів: «Референдум не може бути маніпулятивним, з одного боку. Через референдум, коли він був прийнятим, часів Януковича, можна було все: прийняти нову Конституцію, прийняти зміни до Конституції в обхід процедури, яка передбачена самою Конституцією, та в обхід парламенту. Можна було прийняти будь-який закон на референдумі через ЦВК. ЦВК підписалось і нам не потрібний демократично обраний парламент. Нам не потрібний Конституційний Суд, бо це його повноваження перевіряти зміни до Конституції на предмет відповідності Конституції, ми даємо висновки. Тільки якщо позитивний висновок, тільки тоді можна змінювати Конституцію».
Декілька запитань ставили і щодо позиції Конституційного Суду з приводу пенсій і пільг. Стосовно пенсій Станіслав Шевчук відзначив, що «дуже важливий елемент, що ми зафіксували, що соціальна виплата не є доходом, який треба обкладати [податком] у нашій пенсійній системі. Тобто на майбутнє держава не може оподаткувати пенсії, якщо знов скажуть, що нам треба всіх обкласти податком на пенсії». Щодо конституційності скасування пільг у разі відсутності бюджетних коштів на їх виплату Голова Конституційного Суду вказав на неоднозначність відповіді: «Якщо пільги носять певний парламентський популізм – це одне питання. Якщо це пов’язано зі статусом людини, її вразливістю та статусом, який пов’язаний із якимось соціальним ризиком, який людина потребує захистити – це зовсім інше питання і це питання однозначно конституційного права. Ми соціальна держава і ми маємо поважати життєвий рівень. Інше питання – а чи достатній прожитковий мінімум для людини з погляду її потреб? І теоретично ми можемо це дослідити, порівняти фактичний і декларований життєвий рівень людини на підставі конституційної скарги».
Декілька запитань стосувалися рішення щодо пенітенціарної системи, а саме – неконституційності частини шостої статті 216 КПК України, згідно з якою злочини на території пенітенціарних органів повинні розслідувати новоутворені слідчі органи цієї служби. Станіслав Шевчук зазначив, що, маючи досвід судді Європейського суду з прав людини, може впевнено стверджувати: «У місцях позбавлення свободи також перебувають люди, які також мають конституційні права. Факт засудження людини судом не означає, що його конституційне право позбавлено. Йому обмежено право на свободу пересування».
Також у цьому контексті громадськість цікавило питання про відтермінування згаданого рішення на три місяці. Голова Конституційного Суду нагадав, що відповідно до нової судової реформи, започаткованої змінами до Конституції, Суд дістав повноваження відтерміновувати своє рішення залежно від ситуації. Це повноваження було вперше застосовано саме у рішенні щодо пенітенціарної системи. «Понад те – ми зобов’язали Верховну Раду ухвалити новий КПК, щоб врахувати гарантії незалежності слідчого органу в місцях пенітенціарної служби, бо це не наша забаганка, це зобов’язання за Конституцією терміново припинити це порушення. Але якщо парламент протягом трьох місяців не зробить ці зміни, то це свідчитиме про серйозні проблеми у функціонуванні державних органів, коли вони мають діяти спільно. Кожен державний орган повинен бути під Конституцією, і парламент також. Сам факт існування Конституції означає, що влада парламенту обмежена Конституцією», – підкреслив Станіслав Шевчук.
Відповідаючи на інше запитання, очільник Конституційного Суду додав: «У чому мета конституції? Обмежити державну владу. Чому? Бо влада обмежена набагато сильніша ніж влада необмежена!»
Крім того, Станіслав Шевчук приділив увагу запровадженню інституту конституційної скарги та порядку звернення громадян до Суду.
Наприкінці заходу учасники зустрічі подякували Голові Конституційного Суду за відкритість, інформативність і послідовність, а також запросили частіше відвідувати Одесу.
Того ж дня, у приміщенні конференц-зали Одеського окружного адміністративного суду відбулася робоча зустріч Голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука із суддями судів міста Одеси.
Кожен із суддів міг поставити запитання очільнику органу конституційної юрисдикції та почути відповіді з перших вуст. Голова Конституційного Суду детально розповів присутнім про свою роботу, яка виконана з дня обрання на посаду – 21 лютого 2018 року. Спершу було окреслено загальні проблеми, наявні в Суді, а також нововведення, запроваджені протягом майже двох років з часу змін до Конституції України загалом та перших двох з половиною місяців діяльності на посаді Голови Конституційного Суду зокрема.
Станіслав Шевчук наголосив на необхідності використання усіх можливих законних шляхів захисту конституційних прав і на потребі застосування практики Європейського суду з права людини у контексті запровадженої Конституційним Судом концепції дружнього ставлення до міжнародного права.
Голова Конституційного Суду закцентував увагу на тому, що можливість звільнення з посади судді Конституційного Суду у зв’язку з порушенням ним присяги є атавізмом, що нагадує про середньовічну «лояльність своєму вассалу»: чи може йтися про незалежність і неупередженість, коли проти тебе може бути ініційоване дисциплінарне провадження у випадку, коли висновки щодо конституційності законів суперечать певним політичним інтересам? Виключення такої підстави для дисциплінарної відповідальності, на глибоке переконання Станіслава Шевчука, є суттєвим кроком уперед, адже суддя Конституційного Суду має бути на сторожі дотримання Конституції, а не окремих політичних інтересів.
Судді ставили запитання, зокрема, про люстрацію та кваліфікаційне оцінювання суддів. Очільник Конституційного Суду не став висловлювати власний погляд через те, що ці питання перебувають у провадженні Суду.
Станіслав Шевчук відзначив, що згідно з Конституцією України суддівська винагорода не може розумітися як соціальна гарантія, а є інститутом суддівського забезпечення, тому питання винагороди судді повинно розглядатися в контексті гарантованого Конституцією та чинним законодавством єдиного статусу суддів.
Одним із головних завдань Конституційного Суду його очільник назвав забезпечення системи розподілу влади (принцип стримувань і противаг) та надійності запобіжників обмеженості влади, які є гарантією правової держави.
У відповідь на запитання про бачення доцільності та меж розвитку комунікації судової влади із громадськістю, Станіслав Шевчук наголосив на тому, що «зміна моделі інформаційної політики безпосередньо впливає на репутацію професії, а судовій владі слід переходити в інформаційний наступ, роз’яснювати суспільству, в чому полягає суть винесеного рішення, формувати позитивний образ судді як особи, що стоїть на захисті прав громадян».

13 липня 2018 року в Апеляційному суді Одеської області за ініціативи громадської організації «Громадянський центр правових ініціатив» (А.Єзеров, Д. Терлецький) та за підтримки Комітету адміністративного права та процесу Ради адвокатів Одеської області (О.Джабурія) відбувся сертифікований семінар із підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Конституційна скарга в роботі адвоката: алгоритми складання, проблеми подання та механізми застосування». Його актуальність спричинена тим, що з червня 2016 року на конституційному рівні та лише з березня 2018 року фактично в Україні запроваджено новий правовий механізм захисту конституційних скарг – конституційна скарга. Відтоді конституційне судочинство стало доступнішим для фізичних та юридичних осіб, а сама конституційна скарга – додатковим інструментом в роботі адвоката. Через це адвокати потребують спеціальних знань щодо алгоритмів складання, подання та розгляду конституційних скарг.
Станом на час проведення семінару не було розглянуто по суті жодної конституційної скарги. Попри це, вже було кількасот відмовних ухвал, із яких можна зробити висновки про основні помилки, які вчиняються адвокатами при поданні скарг.
Серед присутніх адвокатів лише в однієї виявилась конституційна скарга у провадженні. Водночас присутність понад півтори сотні адвокатів вкотре засвідчила перспективність цього інституту та підтвердила актуальність і значущість цього заходу для адвокатської спільноти Одещини.
Семінар складався з п’яти модулів: «Судові механізми захисту прав» (доповідач – доцент, голова правління громадської організації «Громадянський центр правових ініціатив», адвокат Альберт Єзеров); «Функціональна взаємодія судів адміністративної юрисдикції та Конституційного Суду України» (доповідач – заступник голови Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва); «Умови прийнятності Конституційним Судом України конституційних скарг: формальний аспект» (доповідач – заступник начальника управління документального забезпечення та попередньої перевірки конституційних скарг – начальник відділу попередньої перевірки конституційних скарг Секретаріату Конституційного Суду України Віталій Запорожець); «Умови прийнятності Конституційним Судом України конституційних скарг: змістовний аспект» і «Алгоритм складання та подання конституційних скарг» (доповідач – кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», адвокат Дмитро Терлецький).
Важливою рисою заходу була інклюзивність аудиторії у процесі проведення семінару. Час від часу лектори запитували аудиторію про їхню думку стосовно окремих питань. Наприклад, думка адвокатської спільноти розділилася під час відповіді на запитання, після якої інстанції можливе подання конституційної скарги: після Верховного Суду чи достатньо апеляційної інстанції.
Заступник голови Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва з цього приводу зазначила, що деякі юристи вважають навіть петицію до Президента України національним засобом юридичного захисту, а іноді навпаки – вважають Конституційний Суд останнім національним засобом і тому подають до Європейського суду з прав людини не паралельно з органом конституційного контролю, а спершу чекають на закінчення провадження в останньому.
Також адвокатська аудиторія намагалась відповісти на запитання про принципові відмінності між провадженням у Конституційному Суді України та Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Адвокати надали найбільш очевидну відповідь: відмінність полягає у джерелах (у першому випадку – Конституція України, у другому – Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод). Лектори уточнили, що, по-перше, враховуючи напрацьований Конституційним Судом принцип дружнього ставлення до міжнародного права Європейська конвенція та практика ЄСПЛ також є джерелами для рішень Конституційного Суду; по-друге, відмінність полягає у тому, що Конституційний Суд не аналізує обставин справи та не передбачає сатисфакцію – відшкодування завданих збитків, на відміну від ЄСПЛ.
Ще одне запитання для адвокатів стосувалося можливості участі свідків у конституційному провадженні. Аудиторія одностайно відповіла негативно, однак лектори повідомили, що відповідно до чинного Регламенту Конституційного Суду України участь свідків можлива, та висловили припущення, що передусім участь свідків стосуватиметься процедурних норм – наприклад, свідчення народних депутатів стосовно обставин розгляду й ухвалення закону.
Аудиторія активно цікавилась низкою проблем і ставила запитання. Адвокатів цікавила сума судового збору при поданні конституційної скарги, і було позитивно сприйнято інформацію про відсутність такого судового збору. Також цікавила практика реалізації частини четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України – зокрема, чи звертався Одеський окружний адміністративний суд до Верховного Суду до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Низка запитань адвокатів стосувалась можливості підпису адвоката під конституційною скаргою. Після негативної відповіді адвокати просили уточнити, як діяти, якщо їхній клієнт перебуває у рейсі або у космосі, у відповідь на що було сказано, що єдиним винятком є неспроможність індивіда підписати скаргу, а в інших випадках надсилати можна через поштові відділення. Водночас інші дії, крім подання самої скарги, можна вчиняти через уповноважену особу, про яку варто зазначити у скарзі.
Цікавили адвокатів і такі запитання, як можливість відновити пропущений строк на подання конституційної скарги (лише з мотивів суспільного інтересу, про що має бути клопотання, або у випадку отримання остаточного рішення суду пізніше ніж його було оголошено), наявність інституту залишення скарги без руху (ні, якщо секретаріат Конституційного Суду повернув заяву, то можливе лише повторне звернення, яке реєструється як нове), строк розгляду секретаріатом Суду скарг (один день), можливість створення формуляру для заповнення скарги (наразі на сайті Суду є пам’ятка, пізніше розглянуть можливість створення формуляру), кількість осіб, які опрацьовують у секретаріаті Конституційного Суду конституційні скарги (сім осіб включно з керівником) тощо.
Щодо однієї проблеми адвокати навіть надали пропозицію – надати доступ Конституційному Суду до не знеособленого, а повного варіанту Єдиного державного реєстру судових рішень, водночас позбавивши заявників (скаржників) подавати до Суду засвідчені копії судових рішень усіх судів стосовно відповідної справи.
Серед цікавинок був той факт, що чотирнадцять конституційних скарг, поданих до набрання чинності Законом України «Про Конституційний Суд України», у якому було передбачено низку вимог до форми конституційної скарги, було подано з дотриманням цих вимог і розподілено на суддів без відмови, що може свідчити і про певний прогностичний талант і відповідне мислення авторів таких скарг.
Також адвокатам цікаво було дізнатися, що лідером серед законів за кількістю скарг є Кримінальний процесуальний кодекс України (майже півсотні скарг на неконституційність його окремих положень).
Адвокат, доцент Дмитро Терлецький систематизував і подав у вигляді доповіді-презентації основні помилки, яких припускаються адвокати (або скаржники чи інші автори конституційних скарг), серед яких: ототожнення норми та статті того чи іншого закону; зазначення норми закону, яка не була застосована в остаточному судовому рішенні; одночасне зазначення норм законів, які (не) були застосовані в остаточному судовому рішенні; цитування норм Конституції України безвідносно до конкретного порушеного права та конкретної ситуації; неналежна аргументація конституційної скарги.
Серед особливих позитивів семінару варто відзначити той факт, що під час виступу кожного доповідача були водночас ремарки (іноді й заперечення) інших доповідачів, що створювало більш повну картину думок і фактів щодо певного питання та додавало «живої» дискусії та розвитку критичного й аналітичного мислення.
Наприкінці було напрацьовано тактичне завдання для адвоката – на етапі подання касаційної (апеляційної) скарги написати її таким чином, щоб у рішенні відповідного суду було відмовлено саме із застосуванням оспорюваної в майбутньому конкретної норми певного закону.
Насамкінець, варто підкреслити важливість активізації проведення освітньо-практичних конституційно-правових заходів, на кшталт вищенаведених, із метою зміни ідеологічних орієнтирів громадян загалом і студентсько-аспірантської молоді, науковців, адвокатів тощо зокрема. Необхідність переосмислення цінностей, зміни законосвідомості на правосвідомість, законознавства на правознавство, законників на правників, верховенства закону на верховенство права зумовлює значущість і видавничої діяльності Громадського центру правових ініціатив – зокрема, на початку 2018 року вийшов друком у видавництві «Юрінком Інтер» четвертий випуск видання «Проблеми сучасної конституціоналістики». Цей випуск присвячено конституційному гуманітарному праву, а його співавторами є відомі в Україні доктори наук, судді Конституційного Суду, адвокати тощо[3].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Населення України не довіряє судовій реформі, – GFK // Українські новини. – 2018. – 10 липня. – URL: https://ukranews.com/ua/news/572935-naselennya-ukrainy-ne-doviryaye-sudoviy-reformi-gfk

  2. Ставлення громадян України до судової системи (висновки за результатами опитувань) // Офіційний сайт Ради суддів України. – 2017. – 15 листопада. – URL: http://rsu.gov.ua/ua/news/stavlenna-gromadan-ukraini-do-sudovoi-sistemi-visnovki-za-rezultatami-opituvan

  3. Проблеми сучасної конституціоналістики. Випуск 4. Конституційне гуманітарне право: Навч. посібник / за ред. А. Р. Крусян, А. А. Єзерова. К.: Юрінком Інтер, 2018. 524 с.