«Конституція Пилипа Орлика» (05.04.1710 р.) («Пакти і Конституції…», або «Договори і постанови прав і свобод військових…») — цінна пам’ятка в історії розвитку українського та європейського конституціоналізму


Завантажити повну версію у форматі PDF

УДК 930.2″17″(477); 340:321.01

Андрій Коваль

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, 79000, Львів, Україна, e-mail: andriy.koval@unimail.lnu.edu.ua

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню проекту конституційного договору між гетьманом Пилипом Орликом та «генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким». Визначено м місце та вагомість даного акту в історії українського народу, а саме у формуванні нового бачення ролі та значення органів держави, аналогів відносин між якими не знали тогочасні законодавчі (конституційного характеру) акти європейських та світових держав. Запропоновано сприймати акт, підписаний Пилипом Орликом у 1710 році, як перший український конституційний проект нової організації державної влади з елементами демократії через виборність, розподілу повноважень між органами держави, появою контролюючих функцій органів держави, які можуть свідчити про основи формування принципу стримування та противаг.
Ключові слова: «Конституція Пилипа Орлика», «Пакти та Конституції», «Договори і постанови», Пилип Орлик, перший український конституційний проект.

SUMMARY
“The Constitution of Pylyp Orlyk” (05.04.1710) (“Pacts and the Constitution …” or “Contracts and resolutions of the rights and freedoms of the military …”) – a valuable monument in the history of the development of Ukrainian and European constitutionalism
Koval Andriy
Ivan Franko National University of Lviv, 1, Universytetska Str., 79000, Lviv, Ukraine,
e-mail: andriy.koval@unimail.lnu.edu.ua

The article is devoted to the study of the draft constitutional treaty between Hetman Pylyp Orlyk and “General, Colonel and Zaporozhian Army”. The article defines the role and significance of this document in the history of the Ukrainian people, namely, in the history of the formation of a new vision of the role and importance of state bodies, the analogues of relations between which were not known by the then-day legislative acts of European and world powers. It is proposed to accept the document signed by Philip Orlyk in 1710 as the first Ukrainian constitutional draft of a new organization of state power with elements of democracy through election, the distribution of powers between the state bodies, the presence of controlling functions of state bodies, which may indicate the basis for the formation of the principle of deterrence and countervailing.
Key words: “The Constitution of Pylyp Orlyk,” “Pacts and Constitution,” “Contracts and resolutions,” Pylyp Orlyk, the first Ukrainian constitutional project.

«Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін. Затверджені при вільному обранні формальною присягою від того ж Ясновельможного Гетьмана. Підтверджені 5 квітня 1710 року від Різдва Христового» — є першим документом на офіційному сайті Верховної Ради України, з якого починається підрозділ «Конституційний процес в Україні» у розділі «Парламентаризм в Україні».
На офіційному сайті Президента України у промові «Виступ Президента України з нагоди Дня Конституції України» від 28 червня 2017 року вказано: «… наші предки залишили по собі також один із найдавніших конституційних документів взагалі в історії людства, в історії його політичної думки. Цей документ з’явився у 1710 році, задовго до подібних актів і мав скорочену назву «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького». Ще тоді це був суспільний договір, який Пилип Орлик, спадкоємець великого Мазепи, уклав як гетьман Війська Запорозького із козацькою старшиною і запорожцями… …ми згадуємо, що українській конституційній думці понад 300 років. Українці крізь віки пронесли розуміння важливості рівних прав, демократичного ладу і відповідальної влади…».
На офіційному сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у статті «Конституція Пилипа Орлика: до 300-річчя від часу прийняття Конституції Пилипа Орлика: до 300-річчя від часу прийняття» вказано, що «Українська Конституція стала першою у світі, що розділила владу на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Конституція Орлика засвідчує давні демократичні традиції українців — цей документ з’явився на 77 років раніше за американський Основний Закон і на 81 рік раніше за польську Конституцію». Основою таких висновків є підбірка з 94 бібліографічних джерел, серед яких є праці Д. Бантиш-Каменського «Історія Малої Росії» (К., 1903), «Огляд зовнішніх відносин Росії» (до 1800 року) (М., 1896), М. Василенка «Конституція Филипа Орлика: окремий відбиток. (б. м., б. р.), В. Корда «Матеріяли з Стокгольмского державного архіву до історії України другої половини ХVII — поч. ХVIII вв.» (1930), В. Кривошеї «Національна еліта Гетьманщини (Персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648-1782 рр.)» (К., 1998), М. Маркевича «Історія Малоросії» (М., 1842), О. Мироненка «Історія Конституції України» (К., 1997), М. Петріва «Конституція України 1710 р.: Орлик і Василенко» (К., 1997), О. Пріцака «Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиліття вісімнадцятого століття?» (1992), В. Смолія та В. Степанкова «Українська державна ідея XVII-XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації» (К., 1997), Ю. Фігурного « Український гетьман Пилип Орлик» (К., 2008), Б. Хеггмана «Пилип Орлик у Швеції (1716-1719 рр.)» (1996) тощо.
Однією із ґрунтовних праць сучасних українських вчених, які досліджували акти козацької держави, є праця «Пакти і Конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення)» за редакцією українського історика, директора Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, академіка НАН України Валерія Андрійовича Смолія. У виданні відтворено тексти оригіналу староукраїнською мовою та відомих на сьогодні списків «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького»”, укладених 1710 р. На думку авторів даної праці “Пакти і Конституції» — це пам’ятка «вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу». Такий висновок автори зробили, детально опрацювавши і факсимільне відтворення спеціального дослідження видатного історика та правознавця академіка Миколи Василенка (1929), у якому міститься ґрунтовний історико-юридичний аналіз актів Пилипа Орлика.
Отже, і сьогодні в різних джерелах ми маємо різне бачення акту, підписаного Пилипом Орликом у 1710 році. Наукові дискусії навколо нього продовжуватимуться з метою формування спільної позиції серед науковців: 1. Чи документ, який підписав Пилип Орлик 5 квітня 1710 року, можна вважати Конституцією чи лише проектом Конституції, яка мала б діяти за умови відновлення Гетьманської держави та здобуття нею повного державного суверенітету?; 2. Які саме частини документу можуть свідчити про новаторські для того часу конституційні ідеї, які започаткували європейську розробку нового принципу розподілу влад?; 3. Чи даний документ є лише літературною пам’яткою, у якій відображена нова модель організації державної влади, і це лише твір в галузі політичної філософії, у якому розкрито нову українську правову ідеологію з новим баченням організації республіканської форми правління, демократії, державної незалежності, людської волі і гідності людини, її моральної свободи, з проголошенням та визнанням християнських цінностей та пріоритетом права над свавіллям тощо? Внаслідок практичних наукових дискусій можна отримати декілька альтернативних науково обґрунтованих висновків.
Дана стаття має на меті подати підґрунтя для наукових дискусій з огляду на подальше. Основою виникнення «Конституції Пилипа Орлика», ннасамперед, була вкрай складна ситуація, яка склалась на українських землях після смерті Б. Хмельницького (1657 р.) (період тридцятирічної «Руїни»), за часів початку Північної війни (з 1700 р.) до еміграції та смерті Івана Мазепи (1709 р.). На час еміграції І. Мазепи між козаками відбувся розкол та деякі козаки підтримували російського імператора Петра І і залишились на території Гетьманщини, а решта емігрувала разом із І. Мазепою з надією відновити Гетьманську державу.

Підписатися, щоб отримувати повну версію журналу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://static.rada.gov.ua/NEWSAJT/site/const/istoriya/1710.html

  2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-dnya-konstituciyi-ukrayi-42106

  3. http://nbuv.gov.ua/node/262

  4. Бантыш-Каменский Д. История Малой России: В 3-х ч. — К., 1903. — 609 с.

  5. Бантыш-Каменский Д. Обзор внешних сношений России (по 1800 года): В 4-х ч. — М., 1896. — 1902. — Ч. 2. — М., 1896. — С. 154.; Ч. 3. — М., 1897. — С. 220.; Ч. 4. — М., 1902. — С. 394.

  6. Василенко Н. П. Конституция Филиппа Орлика: окремий відбиток. — б. м., б. р. — С. 153-171.

  7. Корд В. Матеріяли з Стокгольмского державного архіву до історії України другої половини ХVII-поч. ХVIII вв. // Український Археограф. зб. — 1930. — Т. Ш. — С. 17-55.

  8. Кривошея В. В. Національна еліта Гетьманщини (Персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648-1782 рр.) / НАН України; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень. Музей гетьманства. — К. : ІПіЕД НАНУ, 1998. — 270 с. — (Бібліотека українця). Ч. 1 — К. : ІПіЕД НАНУ, 1998. — 270 с.

  9. Маркевич М. А. Історія Малоросії / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України / Ю. С. Шемшученко (заг. ред. і авт. передм.). — К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. — 664 с.

  10. Мироненко О. М. Історія Конституції України/ НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. — К. : Ін Юре, 1997. — С. 23-25 — (Бібліотечка «Нова Конституція України»). 

  11. Петрів М. Конституція України 1710 р.: Орлик і Василенко. — К., 1997. — 36 с.

  12. Пріцак О. Один чи два договори Пилипа Орлика з Туреччиною на початку другого десятиліття вісімнадцятого століття? // Український археографічний щорічник. — 1992. — Вип. 1. — С. 307-321.

  13. Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея XVII-XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К. : Альтернативи, 1997. — 367 с. 

  14. Фігурний Ю. С. Український гетьман Пилип Орлик: монографія / НДІ українознавства. Відділ української етнології. — К. : НДІУ, 2008. — 124 c.

  15. Хеггман Б. Пилип Орлик у Швеції (1716-1719 рр.) // УІЖ. — 1996. — № 3. — С. 15-154.

  16. «Пакти і Конституції» Української козацької держави (до 300-річчя укладення)» / Відп. ред. В. А. Смолій; упорядники М. С. Трофимук, Т. В. Чухліб. НАН України. Інститут історії України; Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського; Державна архівна служба України; Центральний державний історичний архів, м. Київ. – Львів: Світ, 2011. – 440 с.: факсиміле.

  17. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. – К., 1994. – С. 56-57