Конституційний розвиток в сучасному світі: український вимір


Завантажити повну версію у форматі PDF

УДК 342.25

Петро Стецюк

кандидат юридичних наук, доктор права, доцент,
суддя Конституційного Суду України (у відставці)

АНОТАЦІЯ

Висвітлюються окремі питання сутності явища конституційного розвитку в сучасному світі, особливостей його виникнення та механізму функціонування. Пропонується розглядати обов’язковими елементами механізму функціонування конституційного розвитку в сучасному світі «конституцію держави», «конституційну державу» та «конституціоналізм». Окрему увагу звернуто на питання історичного досвіду конституційного розвитку України, а також особливості даного процесу на сучасному етапі. Зроблено висновок про те, що саме «конституційний розвиток» є «природнім» для європейських народів (тобто таким, що виходить із сутності європейської ментальності, християнських моральних цінностей, багатовікової боротьби людини за свою гідність). «Конституційний розвиток» розглядається також як надійний шлях збереженням національної ідентичності європейських народів, забезпечення їхнього благополуччя та гарантування демократичного майбутнього Європи.
Ключові слова: конституційний розвиток, конституція, конституційна держава, конституціоналізм, Україна, Конституція України, сучасний український конституціоналізм.

SUMMARY
CONSTITUTIONAL DEVELOPMENT IN THE MODERN WORLD: UKRAINIAN DIMENSION
Petro Stetsiuk
Ph.D. (Law), doctor of law, associate professor, judge of the Constitutional Court of Ukraine (retired)

Some issues of the essence of constitutional development phenomenon in the modern world, peculiarities of its appearance and functioning mechanism are highlighted. It is suggested to consider ‘state constitution’, ‘constitutional state’ and ‘constitutionalism’ as obligatory elements of the mechanism of constitutional development functioning in the modern world. Special attention is paid to the issue of historical experience of the constitutional development of Ukraine as well as special features of the process at the current stage. Conclusion is made that it is ‘constitutional development’ that is ‘natural’ for the European peoples (that is the one stemming from the essence of European mentality, Christian moral values, centuries-long human fight for dignity). ‘Constitutional development’ is also treated as a reliable way of preserving national identity of the European peoples, ensuring their well-being and democratic future of Europe.
Key words: constitutional development, constitution, constitutional state, constitutionalism, Ukraine, the Constitution of Ukraine, modern Ukrainian constitutionalism.

І.

Конституційний розвиток. Наш час, поряд із невпинним розвитком науки та новітніх технологій, ознаменувався також і появою нових викликів та загроз всеохоплюючого масштабу. Глобалізація, зміна клімату, посилення міжнародного тероризму, активізація гібридних війн і т. д., – все це разом примушує звертати особливу увагу на процес конституційного розвитку в сучасному світі, його основні тенденції та можливі перспективи. Особливої актуальності дана проблематика набуває в країнах, які недавно стали чи «повернулися» (як це мало місце із низкою колишніх радянських республік наприкінці минулого століття) на шлях свого конституційного розвитку. Адже саме в таких країнах розвиток громадянського суспільства, утвердження демократії та захист прав людини перманентно вимушені долати «пережитки» свого тоталітарного минулого. З такої точки зору Україна перебуває в епіцентрі подій, оскільки вона поруч із загально-цивілізаційними проблемами «одночасно вирішує і проблеми вбудови в глобальну економіку, і вестеренізацію, і, врешті-решт, наближення до стандартів, а в перспективі і вступ до найбільш потужного інтеграційного об’єднання сучасності – ЄС» (І. Д. Сліденко) [1, с. 8].
Саме права людини, демократія, парламентаризм та інші конституційні цінності протягом останніх століть стали невід’ємними в житті більшості європейських народів. Безпосередньо цим явищам відведено особливе місце в процесі, який прийнято називати «конституційним розвитком» (в широкому розумінні останнього) (Р. В. Енгібарян) [2, с. 42-51]. Початком даного процесу вважаються поява перших конституцій та реальне врегулювання ними найважливіших суспільних відносин. Вважається, що саме це призвело до зміни історичного типу держави з феодальної/ абсолютиської на державу конституційну, а вже успішне функціонування самої конституційної держави – зумовило виникнення модерного різновиду демократичного (політичного) режиму, названого згодом «конституціоналізмом». Звідси, «конституційний розвиток» виступає тільки одним із сегментів новітнього суспільного поступу. Він, подібно до інших складників суспільного поступу (економічного, соціального, релігійного розвитку і т. д.), одинаково може застосовуватися як до груп держав (наприклад, того чи іншого континенту), так і до окремих країн. Однак, у всіх випадках складовими елементами механізму функціонування «конституційного розвитку» як такого загалом незмінно виступають три суспільно-політичні явища, а саме – «конституція», «конституційна держава» та «конституціоналізм». Саме вони у своїй єдності та взаємозалежності творять своєрідний «каркас» (умовну багатовимірну конструкцію) цього складного суспільного явища. Одночасно, через об’єктивні причини, ці явища постійно еволюціонують, набувають нових ознак та характерних властивостей, намагаючись, водночас, адекватно «реагувати» на нові виклики часу та долати різного роду небезпеки. Все це зумовлено постійною потребою забезпечити незворотність самого процесу конституційного розвитку в сучасному світі, не допустити його згортання, а також зберегти саме в цій площині суспільних відносин кращих цивілізаційних досягнень сучасного демократичного світу [3, с. 108].

Підписатися, щоб отримувати повну версію журналу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Інтеграційне право в умовах глобалізаційних процесів: концептуальні та методологічні підходи (до 60-ти річчя зав. каф. конст., адмін.. та міжнар. права Маріупольськ. держ. ун-ту, д.ю.н., проф. акад. Укр. акад. наук, заслуж. діяча науки і техн. України М. О. Баймуратова / за ред. д. ю.н., проф., заслуж. юриста України Ю. О. Волошина. – Одеса: Фенікс, 2015. – 590 с.

  2. Енгибарян Р. В. Конституционное развитие в современном мире. Основние тенденции / Р. В. Енгибарян. – М.: Норма, 2007. – 496 с.

  3. Стецюк П. Конституційний розвиток в сучасному світі (теоретико-методологічні засади) // Юридичний вісник. – 2015. – № 3. – С. 107-112.

  4. Старосольський В. Політичне право. Курс лекцій / Український Техніко-Господарський Інститут. – Регенсбург-Новий Ульм, 1950. – 374 с.

  5. Steinberg Rudolf. Der ekologische Verfassungsstaat. – Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1998. – 480 s.

  6. Андреева ГН. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – М.: Изд-во Экемо, 2005. – 656 c.

  7. Государственное право Германии. Сокращенный перевод с немецкого семитомного издания. Т. 1. – М.: Ин-т гос.и права РАН, 1994. – 31 с.

  8. Шаповал В. М. Сучасний конституціоналізм: Монографія. – К.: Юридична фірма «Салком»; Юрінком Інтер, 2005. – 560 с.

  9. Боброва Н. А. Конституционный строй и конституционализм в России: Монография. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 264 с.

  10. Конституція української гетьманської держави / Староукраїнською, латинською, українською та англійською мовами. — Львів — Київ: Право, 1997. — 158 с.

  11. Дорошенко Д. І. Нарис історії України / Передмова І. О. Денисюка. — Львів: Світ, 1991. — 463 с.

  12. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Т.2. 19 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. / Упор. Верстюк В. Ф. (кер.), Бойко О. Д. та ін. [Текст] /. – К.: Наукова думка, 1997. – 422 с.

  13. Соломон Гольдельман. Жидівська національна автономія в Україні 1917-1920. – Мюнхен – Париж – Єрусалим, 1967.

  14. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1990. – № 31.

  15. Концепція нової Конституції України. Постанова Верховної Ради Української РСР // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – № 35. – С. 466.

  16. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 48 с.

  17. Телевізійне звернення Президента України Леоніда Кучми з нагоди підписання Указу про винесення на всенародне обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» // Урядовий кур’єр. – 2003. – 7 березня.

  18. Конституційно-правові засади становлення української державності / В. Я. Тацій, Ю. М. Тодика, О. Г. Данилян та ін.; За ред. акад. НАН України В. Я. Тація, акад. АПрН України Ю. М. Тодики. – Х.: Право, 2003. – 328 с.

  19. Висновок щодо проекту Конституції України Комісії «Демократія через право» (Венеціанська комісія, Страсбург, 21 травня 1996 р.) – В кн.: Конституція незалежної України. У 3 кн. / Під заг. ред. С. Головатого. – Кн. ІІ, частина перша: Документи. Статті. – К.: «Право», 1997.

  20. Про внесення змін до Конституції України. Закон України // Голос України. – 2004. – 8 грудня.

  21. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя). Закон України Електронний ресурс. – [Режим доступу]: http://www.golos.com.ua/ article/271528

  22. Козюбра М. Система судоустрою України: історія, сучасний стан і перспективи розвитку в контексті конституційної реформи // Національна безпека і оборона. – 2016. – № 5-6 (163-164). – С. 75-79.