Конституційний краудсорсинг, спрямований на примирення народу і артистократії


Завантажити повну версію у форматі PDF


УДК 342.4

Нінет Антоні Абат

професор, Університет Копенгагену, Центр порівняльних і Європейських досліджень
Данія

АНОТАЦІЯ

Після того, як Ісландія отримала досвід конституційного краудсорсингу (2009-2012 рр.), члени правової спільноти країни, депутати Парламенту та керівництво країни визнали, що проект Конституції – нереалістичний, його неможливо втілювати в життя і він суперечить правовим та політичним традиціям цієї країни Північної Європи. З іншого боку, деякі експерти з питань юриспруденції стверджують, що основні інститути держави, політичні партії та економічна й інтелектуальна еліта зрадили волю народу і спровокували невдачу першого досвіду конституційного краудсорсингу. У даній статті проаналізовано цей конституційний досвід, причини невдачі і те, чи він може слугувати моделлю, гідною наслідування постколоніальними країнами Африки у своєму досвіді розробки конституції.
Ключові слова: конституційний круадсорсінг, конституційний досвід, конституція.

SUMMARY
Constitutional Crowdsourcing to reconcile Demos and Aristos
Ninet Antoni Abat
professor, the University of Copenhagen, Centre for Comparative and European Studies

After the Icelandic experience of constitutional crowdsourcing (2009-2012), members of the state’s legal community, parliamentarians and policymakers affirmed that the constitutional draft was unrealistic, unenforceable and against the legal and political tradition of the Nordic country. On the other hand, other legal expertise argued that the main institutions of the state, political parties and the economic and intellectual elite betrayed the will of the people and provoked the failure of the first constitutional crowdsourced experience. This paper analyses this constitutional experience, the reasons of its failure and whether can be a model to be followed by post-colonial constitutional experiences in Africa.
Key words: constitutional crowdsourcing, constitutional experience, constitution.

Вступ

Після того, як Ісландія отримала досвід конституційного краудсорсингу (2009-2012), члени правової спільноти країни, депутати Парламенту та керівництво країни визнали, що проект Конституції, який запропонувала конституційна рада у складі 25 громадян і який було одноголосно затверджено 27 липня 2011 р., – нереалістичний, його неможливо втілювати в життя і він суперечить правовим та політичним традиціям цієї країни Північної Європи. За словами окремих експертів з питань права, остаточне затвердження цього проекту Конституції призвело б у країні до ситуації відсутності правової певності. Розробка цілковито нової Конституції також забрала би у суддів можливість застосовувати свою правову практику для вирішення юридичних суперечностей, зумовлених потенційним використанням цього тексту. Народ Ісландії надмірно зосередився на пристосуванні Конституції до прав людини, забувши про інші важливі фактори, які не враховано у процесі розробки Конституції. З іншого ж боку, деякі експерти з питань права стверджують, що основні інститути держави, політичні партії та економічна й інтелектуальна еліта зрадили волю народу і спровокували невдачу першого досвіду конституційного краудсорсингу.
У цій статті відзначено революційний та інноваційний характер такого досвіду конституційного краудсорсингу. З часів Солона, Ефіальта і Клісфена, які заклали підвалини демократичних Афін, аж до сучасних конституцій, які написали кілька людей, незалежно від політичної системи, в рамках якої це відбувалося, були ще ліберальні демократії чи авторитарні держави. Дерріда зазначав, що в центрі демократії – своєрідна «семантична невизначеність», а конституційний краудсорсинг може стати шляхом втручання у таку невизначеність. Приклад Ісландії, як бачимо, вказує на те, що існує спосіб компромісного забезпечення інтересів народу і аристократії, якщо ми згадаємо про написання Політії. Далі у статті проаналізовано досвід Ісландії з критичного погляду і визначено елементи, які призвели до появи краудсорсингової Конституції. В останній частині статті зроблено спробу визначити різні елементи вдосконалення експерименту зі створення краудсорсингової Конституції, які можна розглянути і використати у майбутніх процесах розробки конституцій у світі на основі досвіду Ісландії.
Ісландське суспільство і науковці виявили великі розбіжності у поглядах щодо конституційного питання та ролі різних осіб і установ у процесі творення Конституції; відтак, задля дотримання офіційності, у цій статті представлено обидві кардинально протилежні думки, і вона подана як справа між Позивачем, народом (який представляє «нас, людей»), уповноваженого верховного керівництва, згідно з більшістю наших конституційних документів) і Відповідачами, аристократією, політичною, економічною та інтелектуальною аристократією та елітою, яка має становище давнього монарха у сучасних конституційних демократіях. Суд, відповідальний за винесення вироку, складається із кінцевих читачів цієї статті як універсальних чи загальних присяжних («Дикастерія»).

Підписатися, щоб отримувати повну версію журналу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Benhabib Seyla. Toward a Deliberative Model of Democratic Legitimacy / in Seyla Benhabib ed // Democracy and Difference Contesting the Boundaries of the Political. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1996.

  2. Bergsson Balvin Thor and Blokker Paul. The Constitutional Experiment in Iceland / Kalman Pocza ed // Verfassunggebung in konsolidierten Demokratien: Neubeginn oder Verfall eines Systems? – Nomos Verlag, 2014.

  3. Biondi Carrie-Ann. Aristotle on the Mixed Constitution and its Relevance for American Political Thought // Social Philosophy and Policy. – 2007. – Vol. 24. – P.176.

  4. Elkins Zachary, Ginsburg Tom and Melton James. A Review of Iceland’s Draft Constitution. The Comparative Constitutions Project. – Access mode: http://comparativeconstitutionsproject.org/articles/

  5. Gylfason Thorvaldur. Constitutions: send in the Crowds. – Access mode: accessed 30-03-2015.

  6. Habermas Jürgen. Justification and Application: Remarks on Discourse Ethics / Ciaran P. Cronin tr. – Cambridge, MA: MIT Press, 1993.

  7. Hamilton A. and others. The federalist papers / Clinton Rossiter ed. – New American Library, 1961. – N. 1.

  8. Kommers Donald P. The Constitutional Jurisprudence of the Federal Republic of Germany. – Durham, NC: Duke University Press, 1997.

  9. Landemore Hélène. Inclusive Constitution-Making: The Icelandic Experiment // Journal of Political Philosophy, 23.2. – 2014.

  10. Loewenstein Karl. Militant Democracy and Fundamental Rights, I // The American Political Science Review. – 1937. – vol. 31. – P. 423 f.

  11. Mannheim K. Diagnosis of Our Time: Wartime Essays of a Sociologist. – London: Kegan Paul, Trench. – 1943. – P. 49.

  12. Maulin Éric. Carré de Malberg et le droit constitutionnel de la Révolution // Annales historiques de la Révolution française. – № 328. – 2002. – P. 5.

  13. Méndez Pinedo Elvira. La revolución de los Vikingos. – Madrid: Planeta, 2012.

  14. Navot Suzie. Fighting Terrorism in the Political Arena. The Banning of Political Parties // Party Politics. – № 14. – 2008. – P. 746.

  15. Plato. The Republic. – New York: Penguin Classics, 2006.

  16. Robespierre Maximilien. Discours par Maximilien Robespierre – 17 Avril 1792 – 27 Juillet 1794 / Charles Vellay ed. – Gutenberg E-books, 2009.

  17. Schmitt Carl. Constitutional Theory /Jeffrey Seitzer ed and tr. – Durham NC: Duke University Press, 2008.

  18. Scott Gordon. Controlling the State: Constitutionalism from Ancient Athens to Today. – Cambridge, MA: Harvard University Press, 1999.

  19. Scruton Roger. A Dictionary of Political Thought. – London: Macmillan, 1982.

  20. Thurich Eckart. Pocket Politik – Demokratie in Deutschland. – Boon: Bundeszentrale für politische Bildung. – 2011

  21. Tushnet Mark. Constitution-Making: An introduction // Texas Law Review. – vol. 91. – 1986.

  22. Zarka Yves Charles. Un détail nazi dans la pensée de Carl Schmitt. – Paris: Presses Universitaires de France, 2005.