Конституційна скарга як ефективний процесуальний засіб захисту прав і свобод людини та громадянина


Завантажити повну версію у форматі PDF

УДК 340.131.5:342.736

Гараджаєв Джейхун

суддя Конституційного суду Азербайджанської Республіки,
д. ф. ю .н., доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Бакінського Державного Університету, член Європейського Комітету з питань запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню
тел.: + (994 12) 4923254; моб.: + (994 50) 2222528; + (994 55) 5112228
e-mail: ceyhun_qaracayev@constcourt.gov.az; jeyhun.garajayev@coe.int; jgarajayev@gmail.com

АНОТАЦІЯ

У статті конституційна скарга розглядається як один із процесуальних засобів захисту прав та свобод людини та громадянина. На основі аналізу законодавства Азербайджанської Республіки, практики діяльності Конституційного суду Азербайджану, порівняльного дослідження законодавчих вимог щодо конституційних скарг у зарубіжних країнах, робиться висновок щодо ефективності конституційної скарги як такого процесуального засобу. Обґрунтовується доцільність широкого підходу до визначення кола суб’єктів права на конституційну скаргу. Поряд із цим, наголошується на безпосередньому зв’язку вимог щодо конституційних скарг із функціональними можливостями органу конституційного контролю. Автор доводить, що розгляд конституційної скарги в порядку конституційного судочинства має відносно субсидіарний характер
Ключові слова: конституційна скарга, конституційний контроль, захист прав людини.

SUMMARY
Constitutional complaint as an efficient procedural means of protection of human and citizen’s rights and freedoms
Haradzayev Dzeykhun
Judge of the Constitutional Court of the Republic of Azerbaijan,
doctor of philosophy (law), associate professor of the Department of Constitutional Law of the Law School of Baku State University, member of the European Committee for the Prevention of Torture and Inhumane or Degrading Treatment or Punishment

The article views constitutional complaint as one of the procedural means of protecting human and citizen’s rights and freedoms. On the basis of analysis of the legislation of the Republic of Azerbaijan, judicial practice of the Constitutional Court of Azerbaijan, comparative study of legislative requirements relating to constitutional complaints in foreign countries a conclusion is made on the efficiency of constitutional complaint as such procedural means. Expediency of applying a wide approach to the determination of the range of subjects entitled to filing a constitutional complaint is substantiated. Along with that, direct relation of the requirements set for constitutional complaints and functional capacity of a constitutional control body is stressed. The author proves that constitutional complaint consideration in constitutional justice is of a relatively subsidiary nature.
Key words: constitutional complaint, constitutional control, human rights protection.

У демократичних, правових державах Конституція, будучи моделлю суспільних відносин, відображає справедливо збалансовані відносини між людиною, суспільством та державою. Пріоритет людини в цих відносинах дозволяє зрівняти правові можливості індивіда з публічною владою. Своєю чергою, основна мета державної влади полягає у створенні безпечної, в правовому сенсі захищеної, соціально справедливої системи суспільних відносин.
У соціально справедливому, правовому суспільстві кожен погоджується із законним обмеженням своїх прав і свобод в ім’я стабільного і безпечного співжиття. Конституція встановлює лише конституційні підстави втручання держави у простір свободи людини. Відповідно до частини IX статті 71 Конституції Азербайджанської Республіки (далі — Конституція): «Кожен може вчиняти дії, не заборонені законом, і ніхто не може бути примушений до вчинення дій, не передбачених законом». Визначаючи на підставі даної конституційної формули свободу людини як невід’ємну категорію, вказується на допустимість обмеження свобод людини тільки на підставі Закону. Поряд із цим, принцип поділу конституційних повноважень між гілками влади, можливість здійснення ними функції взаємного контролю, по суті, мають на меті захист конституційних прав, а також запобігання незаконному втручанню в конституційно-правові свободи індивіда.
Конституція за допомогою балансу інтересів забезпечує правові основи суспільних цінностей (свободи і публічної влади). У разі конкуренції конституційних цінностей Конституційний суд, як орган спеціального конституційного контролю, піддаючи перевірці процес їх реалізації, визначає законні межі втручання влади в права і свободи індивіда. Захист у порядку конституційного контролю основних прав і свобод має особливу значимість. Поряд із забезпеченням верховенства Конституції, важливою метою конституційного контролю є гарантія реалізації конституційно-правових свобод особи, що є важливою цінністю Конституції. Кожен напрям діяльності органу конституційного контролю (вирішення спорів між гілками влади, перевірка відповідності нормативно-правових актів Основному Закону, тлумачення законів, а також затвердження результатів виборів) безпосередньо або побічно служать захисту прав і свобод людини. Захист прав і свобод людини на конституційному рівні, в першу чергу, створює можливість забезпечення єдиного і універсального розуміння та реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина.
З позиції універсальності прав і свобод індивіда Конституційний суд є значущим і ефективним засобом гарантування прав і свобод. Ця теза знаходить своє підтвердження в юридичній силі постанов органів конституційного контролю. На прикладі Конституційного Суду Азербайджанської Республіки (далі Конституційний Суд АР) можна відзначити місце постанов органу конституційної юстиції в системі права. Стаття 4.4. Конституційного Закону Азербайджанської Республіки «Про нормативно-правові акти» від 21 грудня 2010 року відзначає, що постанови Конституційного Суду АР можуть суперечити нормативно-правовим актам. Отже, незважаючи на те, що постанови Конституційного Суду АР є актами нормативного характеру, вони за своєю юридичною силою вище законів, а також інших нормативно-правових актів. Постанови Конституційного Суду АР мають на меті забезпечення справедливості і якості законів, гарантування конституційних прав і свобод у нормативних актах і, в цілому, процесу конституціоналізаціі правової системи. Саме з цієї причини в результаті конституційної реформи 2002 року кожному було надане право звертатися до Конституційного суду АР, і тим самим орган спеціального конституційного контролю став для кожного доступним процесуальним засобом прав та свобод.
Стаття 130 Конституції, поряд з визначенням кола суб’єктів конституційного контролю, охоплює питання, які кожен суб’єкт може підняти перед судом. У частині захисту прав людини, відповідно до Конституції, кожен (тобто, незалежно від громадянства, особа, громадські об’єднання, юридичні особи, муніципалітети тощо), а також суди та Уповноважений з прав людини мають право оскаржувати в Конституційному Суді законодавчі акти, нормативні акти виконавчих органів, акти муніципалітетів і судові акти, безпосередньо пов’язані з порушенням прав і свобод людини.

Підписатися, щоб отримувати повну версію журналу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Витрук Н. В. Конституционное правосудие. Судебно-конституционное право и процесс. М.: ИНФРА-М, 2011. – С. 288.

  2. Романовская О. В. Понятие «объединение граждан» в решениях Конституционного Суда Российской Федерации// Российский юридический журнал. – 2009. – № 5. – С. 196-204.

  3. Князев С. Д. Конституционная жалоба в Российской Федерации: законодательная модель и судебная интерпретация // Журнал конституционного правосудия. – 2011. – № 1 (19). – С. 25-32.

  4. Case I. Ismailov v. Azerbaijan [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-84461

  5. Case G. Babayev v. Azerbaijan [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-23963